Під пафосними ідеями захисту православних цінностей стоїть духовне і моральне банкротство російської влади та Церкви, яка служить одним із інструментів цієї нової форми сатанізму. Саме так і проявляється психологія ґвалтівника – виставити винною жертву, а потім вбити її, щоб замести сліди і позбутись нагадування про злочин.
На цьому наголошено у Зверненні Всеукраїнського Собру від 3 листопада до громадськості у відповідь на агресивні закиди російської федерації "десатанізувати" Україну.
"Свобода релігії та переконань – це одне з базових прав людини в Україні, своєрідний лакмусовий папірець для перевірки стану демократії в державі. В тоталітарній Росії, в умовах православного фундаменталізму, державного контролю над релігійними організаціями та їх дифузного співіснування, росіяни давно позбавлені такого права. Постійно шукаючи виправдання скоєному злу, російська влада вдається до все нових форм лицемірства. Вичерпавши псевдоаргументацію про «денацифікацію» та «демілітаризацію» України, російські пропагандистські медіа рознесли нову мету російського вторгнення – «десатанізацію», аргументуючи це тим, що Україна, мовляв, перетворилася в «тоталітарну гіперсекту», де громадяни, нібито, відмовилися від православних цінностей.
Тим часом найбільша в Росії Церква – РПЦ, ставши складовою російської агресивної державної ідеології, «сакралізує» і легітимує насилля, здійснюване в Україні.
Якими «традиційними православними цінностями» можна пояснити масові вбивства цивільного населення в Бучі, Харкові, Маріуполі, Ізюмі? Чи немотивовану жорстокість щодо українських військовополонених? Тільки прагненням до насилля проти всіх, незгодних з диктатом «цінностей русского міра», освячуваного головним ідеологом та єрархом РПЦ – Кирилом Гундяєвим та його фактичним правителем - Путіним.
Які «традиційні православні цінності» може запропонувати країна, яка й досі зберігає муміфіковане тіло Леніна – найбільшого борця з релігією? Хто ж не знає його висловлювання: «Ми повинні боротися з релігією. Це — азбука всього матеріалізму».
А якими «православними мотивами» можна пояснити будування і пафосне відкриття головного храму Збройних сил Росії, який в мережі інакше не називають, як «храм війни» чи «храм сатани».
Тому сама Росія, не будучи ціннісно-європейською країною і застрягнувши в іншому вимірі, потребує десатанізації, разом з демілітаризацією, деімперіалізацією і депутінізацією.
Натомість Україна вже давно доказала вірність примату демократичних цінностей як основного вектору свого розвитку. І нині вона зі зброєю в руках захищає своє право на свободу і незалежність – як територіальну, так і духовну. Те, що для росії – країни-варвара, бачиться як «тисячі сект» - для України – реалізація прав і свобод своїх громадян.
Українці свідомі того, що незалежність і свобода (свобода релігії, свобода віросповідань, свобода слова та і будь-яка інша свобода) – не є даністю, а потребують постійної за них боротьби. І Україна продовжує демонструвати приклад такої боротьби, кожен із цих 248-ми днів війни", - йдеться у зверненні.
Автори документу (В.В. Титаренко, А.Г. Тищенко) закликають до припинення "лицемірних і абсурдних закидів, під фальшивим приводом яких Росія здійснює чергові нападки на права і свободи громадян суверенної держави Україна та просять весь цивілізований світ згуртуватися навколо захисту України як форпосту демократичних цінностей і свобод".
Всеукраїнський Собор — це об’єднання релігійних та громадських організацій, а також усіх небайдужих громадян навколо християнського шляху розвитку української держави.
Ініціаторами створення спілки «Всеукраїнський Собор» стали євангельські Церкви, відомі релігійні та громадські діячі. До складу Духовної Ради «Всеукраїнського Собору» увійшли: старший єпископ Української Церкви християн віри євангельської Михайло Паночко, голова Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів Валерій Антонюк, Старший єпископ Української вільної церкви християн євангельської віри Василь Райчинець, голова Української християнської церкви «Нове Покоління» Андрій Тищенко, єпископ Собору незалежних євангельських церков України Анатолій Калюжний та інші керівники релігійних організацій. Координатором «Всеукраїнського Собору» є Олександр Турчинов.