Адвокат кримськотатарського політв’язня Руслана Месутова Володимир Біленко, який відвідав громадянина України у в’язниці Липецької області, заявив про порушення релігійних прав.
Про це повідомляє правозахисне об’єднання “Кримська солідарність”, передає ZMINA.
За словами адвоката, після етапування до в’язниці в політв’язня вилучили священну для мусульман книгу – Коран.
“У Месутова відібрали Коран арабською мовою, щоб його подивився фахівець, що це “нормальний Коран”, а не “екстремістський”. Відтоді, з листопада, він його назад ніяк не може отримати, це його досить сильно пригнічує”, – розповів Біленко.
“Кримська солідарність” також повідомляє, що з листопада 2022 року в кримського татарина виникли проблеми з харчуванням, бо до основного раціону мусульманину росіяни почали давати свинину. За релігійними переконаннями таку їжу Руслан Месутов не вживає. Месутов написав звернення до адміністрації в’язниці, проте проблему з харчуванням досі не розв’язали.
Політв’язень перебуває в одній камері з іншим кримським мусульманином – політв’язнем Ленуром Сейдаметовим.
Напередодні Центр прав людини ZMINA та PEN Україна закликали небайдужих писати листи підтримки бранцям Кремля.
Нагадаємо, 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні Верховний суд РФ визнав терористичною ісламську політичну партію “Хізб ут-Тахрір”. Ця релігійна організація легально діє в Україні, зокрема в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує в Криму своє кримінальне законодавство.
Як відомо, активісти цієї релігійної організації випускали газету й могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи. На переконання правозахисників, членів організації переслідують не за підготовку державного перевороту та тероризм, а за публічні акції проти політичних репресій у Криму, систематичну критику російської влади та за масову нелояльність серед кримських татар у відповідь на події 2014 року.
Правозахисники вважають, що тоді рішення Верховний суд РФ ухвалив необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи.
У лютому 2014 року Росія розгорнула протиправну військову операцію із захоплення українського Кримського півострова.
До свого арешту Руслан Месутов був одним із засновників мусульманської релігійної громади в Алушті та працював охоронцем у мечеті. Також вів громадську діяльність, організовував мусульманські свята, допомагав з похоронними питаннями, проводив молебні.
Російські силовики затримали чоловіка 10 червня 2019 року разом з іншими кримськими татарами, Русланом Нагаєвим та Ельдаром Кантимировим, у тимчасово окупованому селі Малий Маяк, у селі Ізобільне – Ленура Халілова, голову місцевої релігійної громади “Алушта”.
Окупаційні слідчі інкримінували Месутову порушення ч. 1 ст. 205.5 КК РФ (“Організація діяльності терористичної організації”), що передбачає як покарання позбавлення волі терміном від 15 до 20 років, і навіть ч. 1 ст. 30 та ст. 278 КК РФ (“Приготування до насильницького захоплення влади організованою групою за попередньою змовою”), що передбачає до десяти років позбавлення волі.
Арешт члена релігійної громади “Алушта” Месутова Руслана відбувся за два тижні до судового засідання, на якому мав розглядатися позов “Алушти” стосовно незаконної “ради міністрів” в особі незаконного “міністерства майна республіки Крим”.
Релігійна громада ініціювала позов через те, що окупаційна влада передала міську мечеть незаконному формуванню “Духовне управління мусульман Криму”, протиправно скасувавши розпорядження Ради міністрів від 1994 року.
18 липня 2019 року Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій є заклик до Росії звільнити всіх українських політв’язнів, включно з фігурантами цієї кримінальної справи.
У вересні 2019 року міжнародна правозахисна організація Freedom House закликала Росію звільнити ув’язнених у Росії українців та кримських татар.
“Обмін ув’язненими між Україною та Росією – важливий крок до зменшення кількості людських жертв цього виснажливого конфлікту”, – заявив директор програм Freedom House у Європі та Євразії Марк Берендт.
За останніми даними українського Омбудсмана Дмитра Лубінця, Росія незаконно утримує 180 кримських політв’язнів, серед яких 116 кримських татар.
За оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджихана.
“Крим SOS” указує, що сумарний термін жертвам політично вмотивованих переслідувань у Криму за рік повномасштабного вторгнення становить 699 років і 9 місяців.
Правозахисна організація наголошує, що ігнорування воєнних злочинів російських окупантів призвело до погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму. А відсутність реакції міжнародної спільноти на окупацію Криму та подальші злочини окупантів полегшили Росії завдання з перетворення півострова на плацдарм для вторгнення на материкову Україну рік тому.
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.