Генеральна асамблея кліриків і мирян російського екзархату в Західній Європі на позачергових зборах переважною більшістю голосів відмовилася від саморозпуску, на якому наполягає Константинопольський Патріархат.
Як повідомляє Інтерфакс з посиланням на французькі ЗМІ, на асамблеї, яка пройшла 23 лютого в Парижі, з 206 учасників голосування 191 висловився проти розпуску екзархату і лише 15 - "за".
Передбачається, що свою подальшу долю, а саме питання канонічного підпорядкування після фактичного відходу від Константинополя, екзархат визначить в найближчі три місяці і затвердить на генеральній асамблеї в червні.
Архиєпископія православних Російських Церков у Західній Європі (російський екзархат) з центром в Парижі була створена на основі парафій російських емігрантів після революції 1917 року. До цього моменту західноєвропейськими російськими церквами керував архиєпископ Євлогій (Георгієвський), проте в 1930 році РПЦ відсторонила його від посади. Тим не менше, більшість парафій зберегли лояльність архиєпископу Євлогію, який звернувся до Патріарха Константинопольського і отримав від нього титул патріаршого екзарха.
У 1944 році архиєпископ Євлогій зробив спробу повернутися в юрисдикцію Московської Патріархії, і з тих пір статус архиєпископії залишався невизначеним. У 1999 році Патріарх Варфоломій підтвердив, що архиєпископія перебуває під владою Константинополя, проте в кінці листопада 2018 Синод в Стамбулі прийняв рішення про розпуск російського екзархату і запропонував його духовенству і віруючим перейти в підпорядкування місцевих грецьких архиєреїв.
Екзархат налічує 65 парафій, 11 діючих церков, два монастирі і сім скитів у Франції, Бельгії, Нідерландах, Великобританії, Німеччини, Норвегії, Швеції, Данії, Італії та Іспанії, а його клір налічує понад 100 священиків і 30 дияконів.