Розпочалася широка Масляна

В останній день зими, 28 лютого, розпочався Масляний тиждень, або так звана «широка Масляна». Це свято проводів зими та зустрічі весни було одним з найпопулярніших у слов'янській культурі, а після прийняття християнства церква пристосувала його до тижня перед Великим постом.

В останній день зими, 28 лютого, розпочався Масляний тиждень, або так звана «широка Масляна». Це свято проводів зими та зустрічі весни було одним з найпопулярніших у слов'янській культурі.

Масляну пов’язують з останнім тижнем перед Великим постом – цей тиждень так і називають Масляною, а закінчується він так званою Прощеною неділею, коли кожен повинен забути про кривди та попросити пробачення в усіх, кого образив. 

Масляна (Масниця, Масляниця), як і багато інших давніх українських народних свят, була включена до Християнського календаря, але з прив’язкою до Великодня, тоді, як раніше Масляну святкували напередодні Новоліття – Нового року наших давніх пращурів. Новий рік в них починався з першим весняним Молодиком, який настає перед весняним рівноденням.

На масляному тижні не вживали м’яса, а виключно молочні продукти, та зазвичай вшановували худобу. У храмі освячували продукти тваринного походження, зокрема, масло, молоко, сир.

Церковною мовою цей тиждень називається сирним. Основною стравою на Масляну, як відомо, є млинці, які печуть щодня з понеділка по неділю.

Виготовлення млинців бере початок від жертовного хліба стародавніх язичників, де коло вважалося знаком Сонця. Млинці випікають із житнього та пшеничного борошна, з різних злаків — гречки, проса, вівса, роблять їх простими і з припіком (із додаванням різних продуктів). До млинців подають: масло, сметану, мед, малосольну рибу, оселедець, повидло, варення.

Також Масляна відома всенародними гуляннями: це танці, співи, катання з гірок, на санчатах, спорудження масляного опудала, багаття тощо.

Кожен день тижня має власні традиції. В понеділок влаштовують гуляння і роблять з соломи ляльку. У вівторок дівчата частують млинцями хлопців, а свекрухи приглядають невісток. У середу теща пригощає зятя, а в п'ятницю в гості чекають на тещу. І зять має запросити її особисто.

У неділю гуляння завершують, сповідаються і просять одне в одного вибачення. Потім йдуть до лазні – Великий піст зустрічати треба очистившись і душею, і тілом.