Протягом останніх десятиліть виникало багато протистоянь українського православ’я з російським. У чому причина конфронтації та в чому суть російського православ’я проаналізував в інтерв’ю Радіо Свобода директор Інституту історії Церкви Українського католицького університету Олег Турій.
Протягом останніх десятиліть виникало багато протистоянь українського православ’я з російським. У чому причина конфронтації та в чому суть російського православ’я проаналізував в інтерв’ю Радіо Свобода директор Інституту історії Церкви Українського католицького університету Олег Турій.
«Російська Православна Церква має дуже великі проблеми ідентичності як в Україні, так і в самій Росії – вона не знайшла свого місця після розвалу Радянського Союзу. Короткий період релігійної і громадянської свободи та надій на духовне відродження в часи горбачовської «перебудови» дуже скоро змінився ностальгією за «втраченою величчю» й намаганнями відродити імперію. Московська патріархія не лише добровільно взялася прислуговувати цьому неоімперському режимові, але й стала для нього своєрідною ідеологічною опорою з ідеями «русского мира» й особливої «православної цивілізації», - розповідає історик.
«Здеформована безбожною владою, ця Церква в часи Другої світової війни була фактично поставлена на службу сталінському режимові під пильним наглядом його репресивних органів. Тому не дивно, що деякі єрархи РПЦ, як і Путін, вважають найбільшою катастрофою XX століття не Голодомор, не світові війни, не нацизм, а розвал Союзу. Задля ідеї «великої Росії», яка «встає з колін», вони навіть готові прославляти Сталіна. Проте, згідно з уже опублікованими даними, понад 80% духовенства, яке брало участь у відновленні РПЦ у 1943 році, було завербованими агентами НКВС. Ці «традиції» культивуються й у новітній РПЦ, а завербовані ієрархи навіть керують іноземними Церквами. Уже сьогодні, згідно із міжнародними соціологічними опитуваннями, у Росії лише 3% населення регулярно відвідує богослужіння», - аналізує Олег Турій і додає:
«У РПЦ в Україні проблеми через те, що тут незалежна держава, інші Церкви, немає монополії і треба давати собі раду – проте вона на це не здатна. Єдиний можливий варіант – дочекатися зміни влади в Україні або «русской весны». Не всі про це говорять відкрито, але значна частина єрархів цього очікує. Хоча за митрополита Володимира (Сабодана) в УПЦ (МП) почалися потужні процеси українізації, і зрештою це крило приєдналося до ПЦУ».