Управління туризму Львівської ОДА запрошує відвідати сакральні локації Львівщини, які вже не одне століття додають духовних сил паломникам та простим відвідувачам.
Джерело: Galinfo
За 20 км від Львова є Страдецька Хресна дорога, що має значення Єрусалимської. Благословив її Папа Римський у 1936 році. Відтоді Страдч набув статусу відпустового місця. Сюди навідується чимало людей, є випадки чудесного зцілення. Територію відносять до однієї з найдавніших пам’яток християнства в Україні. За переказами, монахи заселилися сюди вже у ХІ столітті. Їм вдалося розвинути підземний монастир до масштабів другого за значенням, після Києво-Печерської лаври. Але часті татарські набіги привели його до занепаду. Одного разу орда запалила багаття біля печери, де поховалися місцеві, а монахів, що намагалися заступитися за невинних, повбивали. Археологічні дослідження доводять, що ця історія має достовірну основу. В печерному приміщенні виявили обгорілу дерев’яну підлогу та велику кількість людських кісток. На місці згарища тепер стоїть печерна церква Матері Божої Нерушимої Стіни. Вона багата давніми пам’яткамию
Вгорі над печерою є мурована церква Успіння Пресвятої Богородиці. Вона має не лише духовну, але й мистецьку цінність – тут зберігаються ікони, відомих українських художників: Петра Холодного, Антона Манастирського, а над розписом іконостасу працював Олекса Новаківський.
Отець храму Іван Колтун запрошує вірян у Страдч на Служби Божі та нічні чування, а щосереди і щоп’ятниці під час Великого Посту о 19:00 відбувається спільна Хресна Дорога на Святій Страдецькій Горі. Тоді можна приступити і до Святої Тайни Покаяння.
ʺЦерква сьогодні має великий виклик, - розповідає отець Іван. - Ми закликаємо людей дбати про фізичне здоров’я, дотримуватись карантинних вимог, що запроваджені по всьому світу, але і не обмежуємо і запрошуємо до духовних скарбів, уділяючи Святих Тайн. В непростий час люди шукають духовного порятунку і Церква, як мати, готова дати відповідь на їх запитиʺ.
Напитися води з цілющого джерела Богородиці, пройтися Хресною ходою можна на Побійній горі біля Крехівського монастиря. Серед лісу тут зустрічаються скельні печери, що колись служили помешканням для монахів.
Неподалік Унівської Лаври Хресна дорога веде на Чернечу гору. Тут виявлено кам’яний фундамент храму XII-XIII століття. Поруч – надгробки та хрести часів Хмельниччини. На пагорбах віддавна молилися ченці, багато з них тут захоронені. В каплиці митрополичих палат Унівської Лаври є можливість споглядати копію Туринської плащаниці.
Скельний монастир у Розгірче, кажуть, такий в архітектурному сенсі на Галичині один. Особливо цікава верхня печера, де розмістилась каплиця. До святині веде 18 сходинок. Інші приміщення служили за келії. Це місце з особливою енергію.