Семінарист захищає передові позиції на фронті
Про це інформують "Подробности".
"Ну не я ж до них прийшов з мечем, а вони ж прийшли, і тут немає нічого грішного, це навіть святий обов'язок, - говорить Андрій. Родом з Сумщини. Двадцять дев'ять років. У мирному житті мав бути священником. Навчався у духовній семінарії. Залишався рік до закінчення. У 2015 році хлопцеві принесли повістку. Мобілізація. Відтоді, каже, його місце тут.
"А знаєте що, саме головне? Головне - це бажання. І треба йти до цього бажання і воно обов'язково збудеться. І обов'язково настане мир. Не треба ніколи падати духом. Потрібно завжди тримати кулаки і потрібно завжди працювати. Якщо ти працюєш, то завжди буде результат.
І армійці кажуть - результат буде. Володимир мріє повернутися до мирного життя. У своє село на Чернігівщині. Там він обробляв землю. Батьки мають фермерське господарство. Відколи почалася війна, хлопець відпустив козацького "оселедця" і пішов до війська. Не говіркий, але має що сказати ворогу", - каже семінарист Андрій.
Володимир, військовослужбовець Збройних сил України додає: "Хотілося б дати інтерв'ю, але надіюся я його дам вже наступного разу! І вже тоді я його дам точно! Тільки отам - на кордоні. Вже тоді можете приходити і я проти не буду ніколи!"
А ще бійці кажуть, там де не витримає дерево чи залізо, вони мають вистояти з вірою в Бога та Україну. А тоді вже можна буде й закінчити семінарію, каже Андрій.
Боже єдиний, великий! Нам Україну храни! Це дійсно великі слова і нехай нам Господь хранить Україну!
