Завтра ми відзначатимемо свято, сенс якого для кожного українця має бути одним з ключових у ціннісній «системі координат». Соборність, єдність, братерство, неподільність, згуртованість, однодумність, спільність – це те, що всім нам притаманне, і водночас те, чого ми завжди прагнемо. Це те, що нас вирізняє, і водночас те, чого іноді нам так бракує... І хоча День Соборності історично нагадує нам про події вікової давнини, ідея сили в єдності – нині для нас актуальна, як ніколи.
Про це Предстоятель ПЦУ Митрополит Епіфаній написав на сторінці у Facebook.
Першоєрарх ПЦУ наголосив:
"День Соборності України – це спомин про нашу історію, непросту долю нашого народу, про ціну свободи й незалежності, про те, хто ми є і ким хочемо бути. Сучасні події нинішньої російської агресії лише підсилюють значимість того Акту злуки УНР і ЗУНР, який відбувся 103 роки тому на площі біля стародавньої Софії Київської. Бо знову Україну хочуть «пошматувати» та розділити, силою забравши її землі, встановивши штучні кордони й сірі зони, посваривши наш народ, пропагандою ввівши в оману. Тому для нас свято Соборності є дуже важливим, бо воно нагадує про найголовніший урок нашої спільної історії: в єдності – сила, в розділенні – поразка".
Бо засвоїли вже не раз: єдність і соборність – це шлях до перемоги і розвитку, в той час, як роз’єднання – це шлях до занепаду. Коли наш народ гуртувався – досягав успіху, коли ж чвари та амбіції, заздрість та владолюбство роз’їдали правителів і суспільство – тоді приходила руїна. Це стосується і суспільства, і держави, і Церкви. Тому зараз ми так прагнемо об’єднати всіх православних українців навколо Київського престолу, нашої духовної столиці, щоби єдина помісна визнана автокефальна Українська Православна Церква досягала розквіту, зберігаючи внутрішній мир та відкидаючи незгоду, чвари, спокуси.
Якби наша держава від початку відновлення Незалежності мала сильний духовний фундамент, то «тіло» держави б не сипалося, і нам напевне вдалося б уникнути окупації Криму та війни на Сході України. Бо соборність – це не лише єдність територій, насамперед – це єдність духовна. Соборність нашої держави тримається на соборності наших душ. Тож, словами відомого українського письменника Олеся Гончара закличу й усіх вас: «Собори душ своїх бережіть, друзі... Собори душ!».