Історія
Після заснування о. Карлосом Міґель Буела чоловічого Згромадження Воплоченого слова у 1984 році в нього з’явилась ідея заснувати жіночу гілку цієї монашої спільноти. 25 жовтня 1987 року на парафії Св. Максиміліана Кольбе у Сан-Рафаелі розпочались щомісячні зустрічі з дівчатами, які виявили бажання належати до Згромадження волоченого слова.
Першим наставником жіночої гілки Згромадження став о. Карлос Надаль. А першою настоятелькою Крістіна Некан, яка вже до того була богопосвяченою мирянкою і найкраще підходила на це служіня.
Згодом Згромадження отримало в дар будинок з присадибою, в якій було облаштовано монаший дім для дівчат – монастир святого Йосифа. Згідно з традицією Згромадження волоченого слова, жіноча спільнота живе духовністю святого Ігнатія Лойоли. Перші Духовні вправи для дівчат відбулись 2-8 лютого 1988 року. Нове Згромадження отримало назву Служебниці Господа і Діви Марії з Матару. Таким було бажання засновника о. Карлоса Міґеля Буела, який хотів, щоб у назві була згадка про оду зі святинь Аргентини – хрест Матару. Це древнє розп’яття датується 1594 роком. Його виготовив з дерева індіанець Касіке з племені матарес. Хрест є прикладом інкультурації християнської Благої вістки серед місцевого населення Латинської Америки, зокрема серед племені матарес. Він також пригадує про місію двох іспанських місіонерів серед місцевого племені матарес. Один з місіонерів – отець Альфонсо де Барсана, єзуїт, який проходив через Матара, місіонував у цілому регіоні і відомий як апостол Перу; другий – великий cвятий Франциск Соляно, який прожив більше шести років на території Аргентини, з 1590 до 1597 року.
На хресті з Матара вирізьблені Господь і Пресвята Діва, які є центром духовності Служебниць. Офіційною датою заснування нового Згромадження є 19 березня 1988 року. Згідно з традицією нового Згромадження, всі дівчата під час складання обітів отримали нове ім’я Марія, з додаванням назви ікони Богородиці, об’явлення або таємниць життя Ісуса Христа.
Перший монастир сестер Служебниць Господа і Діви Марії з Матару налічував 13 черниць. З самого початку виділилися 4 аспекти діяльності монахинь Воплоченого Слова: молитва, життя у спільноті, інтелектуальне формування та апостольська діяльність для спасіння душ. Згромадження маэ дві гілки: апостолську і контемплятивну.
Перші вічні обітниці монахинь Воплоченого слова були складені 16 березня 1989 року.
В Україні
Історія жіночої гілки Згромадження вполоченого слова в Україні розпочалась 5 січня 1999 року, коли сюди прибули перші місіонерки – настоятелька Марія де ляс Ляґрімас (Сліз) Фаріна, с. Марія Мадре де Діос (Мати Божа) Соколюк та с. Марія Крістіана (Християнка) Дем'янчук. Дві останні сестри були уродженками Аргентини, проте мали українське коріння. Перший український монастир постав в Івано-Франківську. Спеціально для української гілки Згромадження було змінено колір габіту на чорний, оскільки візантійській традиції не притаманний чернечий одяг іншого кольору (в світі сестри Воплоченого слова).
Українська гілка Згромадження Воплоченого слова налічує 82 сестри, які живуть у дев’яти спільнотах. 14 місіонерок живуть в Росії (Казань, Ульяновськ, Омськ, Хабаровськ), Казахстані, Італії та Литві. 15 сестер, перебувають на формації в Італії.
Література