З нагоди 100-річного ювілею у соборі Непорочного Зачаття УГКЦ у Філадельфії відслужили Святу Літургію.
Тут українські монахині опікувалися сиротами, започаткували парафіяльні школи у місцях поселення українців, відкрили середню школу та навіть коледж.
У приміщенні, придбаному для них єпископом Ортинським, сестри влаштували монастир, а при ньому дитячий притулок. У середині 20-их років монастир переїхав за межі міста на ферму. Тут сестри вели господарство, забезпечували харчами себе і сиріт, які тут проводили літо. Аби вижити, їм доводилося збирати й пожертви.
«Сестри ходили і жебрали, - розповідає Марія Розмаринович, - Я ще у 1957 році вступила до монастиря і тоді була така група монахинь, що ходили збирати пожертви. Сиділи біля метро чи ходили до великих крамниць. Чи навіть на іподром на кінні перегони. Там вони найбільше збирали грошей».
Згодом сестри докупили землю та стали власницями території понад 50 гектарів. У перші роки своєї діяльності вонидолучилися до організації мережі недільних, вечірніх парафіяльних шкіл в українській громаді. У 30-их побудували нове приміщення монастиря та будинок Академії святого Василія – середньої школи для дівчат. Нині у цій приватній школі закінчують середню освіту понад 300 дівчат – учениці українського німецького та італійського походження. Гордістю сестер є також дворічний католицький коледж, який вони відкрили на території монастиря у 1947 році. Тут навчають асистентів стоматологів, ветеринарів, юристів. Готують до продовження освіти також і майбутніх фармацевтів, бізнесменів, бухгалтерів тощо.
Українскі сестри-василанки впевнено дивляться у майбутнє. За словами сестри Доротеї Анни (Бусовської), протоігумені сестер чину св. Василія Великого, монахині ще довго працюватимуть у США на користь Церкви та громади.
«Я надіюся, ми зможемо втримати нашу присутність в Америці ще сто років. Сподіваюся, що до нас приєднаються жінки, які зможуть зміцнити та продовжити нашу спадщину і традицію нашої громади», - запевнила сестра-василіанка.