Created with Sketch.

Ще раз про SUI JURIS

28.01.2021, 12:00

На роздоріжжі – саме так можна позначити нинішню ситуацію в Мукачівській греко-католицькій єпархії.

Молодий єпископ Ніл опинився на перехресті штормових вітрів – куди занесуть вони, знає один Господь.

Тим часом все голосніше лунають голоси про неминуче об’єднання закарпатських вірників з єдинокровними братами в лоні Української греко-католицької Церкви, а в далекій перспективі – в єдиній помісній Христовій Церкві в Україні.

Наданий Ватиканом МГКЄ ТИМЧАСОВИЙ статус sui juris (свого права) не може тривати вічно, оскільки він брутально порушує засадничий принцип Апостольської столиці: одна держава – одна церква!

Народний єпископ Іван Маргітич – відважний оборонець українства у Срібній Землі, 100-річчя якого відзначатимемо незабаром, – питання єдності зробив сенсом свого подвижницького життя. 31 липня 1992 року він скликає в Мукачеві З`їзд греко-католиків Закарпаття, на якому було протокольно оформлено прагнення до єдності з УГКЦ. Того ж року проводить перший відкритий плебісцит – 54 релігійні громади з 77-х підтримали ідею єдності. У 1997 році – другий: 80 відсотків опитаних – ЗА! Протоколи були вручені Верховному Архієпископу кардиналу Любомиру Гузару у Львові.

Отже ДВА задокументовані плебісцити засвідчили: закарпатці хочуть бути в єдності з Українською Греко-Католицькою Церквою! Переконаний – третій плебісцит дасть ще більш вражаючий результат.

Бажанням Ватикану мати єдину ГКЦ в Україні розбивались об лютий спротив проводу МГКЄ, який, ймовірно, підсилювали й підживлювали закордонні та ворожі до всього українського центри.

Рим у 1808, 1843, 1888 намагався об’єднати Мукачівську єпархію з Галицькою Митрополією, але тогочасна угорська шовіністична ієрархія зробити цього не дозволила.

1994-го запропоновано Проект Ватикану про утворення Закарпатської митрополії у складі єдиного Верховного Архієпископства (майбутнього патріархату) в Україні, однак тодішній провід МГКЄ його заблокував.

1995-го Апостольський нунцій Антоніо Франко доніс однозначну позицію до всіх єпископів та священиків МГКЄ: «Святий Престол вважає однією із фундаментальних церковних вимог – забезпечити цілісність Греко-католицької церкви візантійського обряду на всій території України».

І що маємо в підсумку? Змагання Семедія-Шашіка за сепарацію й окремішність закарпатських греко-католиків отримали нових послідовників у самому серці МГКЄ..

То чому виявилися роз’єднаними греко-католики України? Причин немало і той, хто вболіває за долю нашого краю, про них знає. А хто не знає, хай почитає ґрунтовні дослідження народного владики Івана Маргітича, Михайла Лучкая, Августина Штефана та Августина Волошина, професорів Любомира Белея, Михайла Тиводара, Миколи Зимомрі, Василя Худанича, Олекси Мишанича, Івана Мешка і Василя Маркуся, академіка Юліана Тамаша, істориків Володимира Піпаша, Володимира Мороза і Петра Ференца, отців Атанасія Пекаря, ЧСВВ, Юлія Кубінія, Олександра Барана, Івана Дулишковича, Йоанникія Базиловича, ЧСВВ, Анатолія Кралицького, ЧСВВ, Юрія Жатковича, Атанасія Пекаря, ЧСВВ, Антонія Годинки, Гліба Кінаха ЧСВВ, Павла Мадяра ЧСВВ, Йосифа Штилихи, Юрія Федаки, Василя Данилаша, Василя Зейкана, Ігоря Пелехатого, Василя Носи, Юрія Бровдія та багатьох інших.

На основі їх досліджень, а також опираючись на оригінальні документи з ДАЗО та інші джерела, автор спробував вибудувати цілісний логічний ряд фактів, тверджень, узагальнень, інвектив та сентенцій, які переконливо свідчать про кількасотлітню єдність греко-католиків Закарпаття і великої України в минулому і переконливо доводять нагальну потребу неминучої єдності в недалекому майбутньому. Колесо історії не спинити!

Отож, однодумці можуть посилити свої знання, а опоненти хай заперечать наступне:

Нині держава Україна гарантує усім громадянам вільний і всебічний розвиток, жодних загроз для нівелювання субетнічних особливостей закарпатців не існує.

Одна держава – одна церква! Ніхто не зможе завадити єдності греко-католиків України, навіть не старайтеся, історія навіки зітре ваші імена!

Олександр Масляник
Читайте також