Презентація книги «Жити попри все. Розповіді жінок про війну 2014 та 2022» відбулася 18 вересня у Бібліотеці Українського католицького університету. Співорганізатор заходу — Східноукраїнський центр громадських ініціатив.
«Жити попри все» — це відверта розповідь про досвід життя 11 жінок в російській окупації, втрату через війну найдорогоцінніших речей. Це сповідь про полон, смерть, сексуальне та гендерно зумовлене насилля, пов’язане з війною.
Як розповідає з події кореспондентка РІСУ, за словами авторів, кожна історія в цій книзі особлива, різна та болюча, але їх усіх об’єднує один ворог, який і завдав тих страждань.
На зустрічі були присутні дві співавторки книги: Галина Тищенко та Марина Супрун, а також запрошена психологиня Олена Купріян.
62-х річна Галина двічі переживала окупацію. Перший раз, коли у 2014 році російські війська окупували місто Слов'янськ та Краматорськ. Тоді Галині з сім'єю вдалось виїхати в селище Дмитрівка, що поблизу Ірпеня та Бучі. А другий вже в Ірпені 2022 року.
Цього ж разу Галина вирішила залишатись вдома і не їхати з родиною в більш безпечне місце.
«Щоб з розуму не зійти самій вдома, я читала голосно молитви і просила в Бога ласки, щоб я лишилась при здоровому глузді", — згадує Галина при зустрічі. В своєму розділі жінка описала всі ті жахіття, що вона пережила.
«Холод, суцільна крига всередині мене. Аж нудить. Тепер я знаю, як виглядає жах. Скільки днів, місяців чи років повинно було минути, щоб я це пізнала. Коли в моїй свідомості відбулося перше переосмислення життя "до" і "після", я думала, що страшніше вже не буде. Просто не може бути. Я помилялася», — такими словами Галина Тищенко почала свою розповідь на зустрічі й ними ж починається розділ про її історію.
Іншій героїні на момент окупації було лише 16. Марина місяць пробула в шкільному підвалі. На зустрічі дівчина згадувала, як вона з другом Владом та подругою Ритою ділилися останню анісоментоловою цукеркою та захованими вафлями. Також Марина розповідала, що на ліжку, яке було над ними, вони червоним маркером писали поему «Катерина» Тараса Шевченка.
Підсумовуючи їхні розповіді, психологиня Олена Купріян зазначила: «Лише коли люди говорять правду вголос, вони зцілюються».
Після презентації усі присутні мали змогу отримати книгу та поспілкуватись з авторами.
Книги в продажах немає, але для охочих прочитати її можна вільно завантажити на сайті СЦГІ.