В останній день 2022 року закінчився термін оренди УПЦ МП храмів Києво-Печерської лаври — Успенського собору та Трапезної церкви. Щоби продовжити оренду, УПЦ МП повина виконати норми закону про перейменування релігійних організацій, центр яких перебуває у країні-агресорці.
Про це у інтерв'ю Фактам розповів релігієзнавець Олександр Саган.
"Після позитивного рішення Конституційного суду України щодо закону № 2662 (закон про назви) усі підрозділи УПЦ, які поки що не виконали закладені у ньому вимоги, мають юридично невизначений статус. Це означає, що їхні статути у частині, в якій йдеться про назву, не є правомочними. Це як паспорт людини, в який не вписано ім'я та прізвище. Звідси питання: з ким держава продовжуватиме договори оренди?, - зазначив Саган.
"Доки УПЦ не змінить назву, вона навіть теоретично не зможе претендувати на оренду Успенського та інших соборів лаври. Так само як і будь-яких інших державних чи комунальних приміщень", - додав він.
На думку релігієзнавця, УПЦ МП є структурним підрозділом РПЦ на території України.
"В законі № 2662 (про перейменування. - РІСУ), про який ми з вами говоримо, не один, а три критерії, за якими визначається, чи керується та чи інша релігійна організація з-за кордону.
Перший — відображення у статутних документах релігійної організації її залежності від закордонного керівного центру. УПЦ гарячково позбавляється відповідних пунктів у своїх офіційних актах (про що свідчить ухвалення нового статуту). Проте і в ньому чітко вказано на цю залежність — УПЦ продовжує вважати засадничим документом своєї діяльності Грамоту Московського Патріарха.
Другий критерій — це входження її представників в управлінські структури закордонної релігійної організації. Чи підпадає під цей критерій УПЦ? Безумовно. Адже, як я вже сказав, її Предстоятель митрополит Онуфрій є постійним членом синоду Російської Православної Церкви. Онуфрій від цього місця не відмовився і не зробив жодних офіційних заяв щодо свого членства в Синоді РПЦ. Те, що він не їздить до Москви на засідання Синоду та не бере в них участь онлайн, ще нічого не означає. Просто зараз настільки явно «засвічувати» приналежність до РПЦ йому не вигідно.
Але це ще не все: єпископи УПЦ (всі без винятку) є членами архієрейського собору Російської православної церкви. Ясна річ, ніхто з них не відмовився від місць у ньому", - наголосив експерт.
Третій критерій, за словами Сагана, стосується Статуту РПЦ.
"У статуті Московського Патріархату, прийнятому у 2017 році, десятий розділ присвячено Українській Православній Церкві. У ньому записано чітке формулювання: УПЦ є структурним підрозділом Московської Патріархії зі статусом «самоуправна із правами широкої автономії». Проте коли уважно прочитати цей розділ, то стає зрозуміло, що «самостійність і незалежність» суттєво урізані. Очільники УПЦ не висловлюють своєї незгоди з цим розділом. Виходить, вони з ним погоджуються?
До речі, нагадаю, що до грудня 2007 року УПЦ офіційно називалась Українська Православна Церква Московського Патріархату. Її керівництво пишалось цим. Згадку про приналежність до Московського Патріархату очільники УПЦ прибрали не через свої переконання, а з практичних кон’юнктурних міркувань. Зокрема, для того, щоб не відлякувати від себе простих вірян, переважна більшість яких має проукраїнські погляди", - наголосив Олександр Саган.