У м. Орадеа (Румунія) 3 - 6 листопада 2011 проходила 14-а зустріч східних католицьких єпископів Європи, яка зібрала близько 70 учасників, серед яких 14 єпископів УГКЦ.
Результати роботи цієї зустрічі стануть частиною Звіту, який буде подано до Секретаріату Синоду єпископів Католицької Церкви в рамках приготування до 13 Загальної Асамблеї Синоду Єпископів (Рим, 7 - 28 жовтня 2012 року).
У зустрічі також взяли участь єпископи латинського обряду Румунської єпископської конференції.
У питанні нової євангелізації в центрі уваги робочих засідань були два напрямки обговорення. З одного боку, той факт, що Східні Католицькі Церкви в Європі мають дати свій специфічний і унікальний внесок у процес нової євангелізації для всієї Католицької Церкви. З іншого боку, було звернено увагу на те, що і вони мусять бути свідомими викликів, які ставить сучасний світ перед місією Церкви. Криза, в якій перебуває світ сьогодні, є частково плодом секуляризації, яка призвела до невиправданої маргіналізації Бога, спричинила тим самим велику дезорієнтацію у власній ідентичності. Як йшлося на засіданнях, Східних Католицьких Церков також торкнулися ці проблеми і вимагають сьогодні відповідних та оригінальних рішень.
У своєму виступі владика Сальваторе Фізікелля, Голова Папської Ради у справах нової євангелізації, звернув увагу на завдання, що стосуються нової євангелізації: зміцнити відчуття приналежності, на якій базується сильна ідентичність; плекати мову і особливо красу, літургію, але також катехизацію і постійну формацію. Окрім цього, перед лицем різноманітних форм егоїзму, нова євангелізація повинна утверджувати свідчення солідарності і щедрості, любов Бога до усіх людей.
Нова євангелізація здійснюється не лише словами, але також за посередництвом видимих знаків, здатних вчинити видимою і відчутною присутність і місію Церкви в історії. Приклад такого динамізму і передавання християнського послання надав о. Борис Ґудзяк, Ректор Українського католицького університету, який представив учасникам дуже цікавий проект спорудження нового католицького університету. Базовою ідеєю при цьому є побудова богословського центру, де богослов’я буде втілене в архітектурі, де духовність стане способом життя у спільноті, а євангелізація відбуватиметься як проща.
В ситуації зростаючого секуляризму і консумізму в середовищі Східної Європи, завданням Церкви є, на думку владики Ціріла Василя, Секретаря Конгрегації для Східних Церков, пропонувати світському суспільству досвід соціального вчення Церкви «як лік на отруйні супровідні наслідки ринкової економіки». Пам’ятаючи, як багато вірних Східних Католицьких Церков емігрували під впливом економічних причин, слід переглянути їхнє душпастирство в місіонерському ключі і у світлі актуального суспільного контексту. Йдеться про те, що контакти душпастиря з вірними-емігрантами не повинні «обмежуватися лише до служіння божественного культу», але має брати до уваги також умови їхнього життя. Важливо, щоб вони не почувалися покинутими своєю Церквою.
Інший виклик відноситься до «практичного атеїзму», який все більше поширюється. Людина, до якої Церква покликана нести євангельську Благовість, є людиною, яка в основному є необізнаною в релігійних питаннях і якій бракує міцної культурної опори. Тому над цим потрібно працювати.
Проф. Александру Бузаліч, доцент богослов’я в Університеті Клюж-Напока, зупинився на присутності мирянських рухів в Східних Католицьких Церквах. Їхня присутність не є новою, але впродовж темних років комунізму ці рухи зазнали подібної долі, що і їх душпастирі. Натомість сьогодні постали нові церковні асоціації мирян. Усі вони намагаються активно увійти в сферу душпастирства, конкретно доповнюючи в багатьох ділянках, особливо в катехизації та діяконії, діяльність духовенства.
Зустріч 2012 року відбудеться в Загребі 8-11 листопада, з нагоди 400-ліття Унії Хорватської Католицької Церкви візантійського обряду з Римом, на запрошення Владики Ніколи Кекіча, Єпарха Крижівецького. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.