Верховна Рада ухвалила довгоочікуваний закон про заборону діяльності УПЦ МП в Україні. Релігійні громади мають розірвати зв'язки з РПЦ і швидкими ці процеси не будуть.
Про це 24 Каналу сказала народна депутатка Наталя Піпа, зауваживши, що немає жодних очікувань щодо того, що всі в УПЦ МП раптом покаються.
Нардепка зазначила, що закон набуде чинності через 30 днів після підписання президентом та його оприлюднення. Україна старається бути правовою державою і виконувати міжнародні норми, тому за один день усе не зміниться – це довгий шлях.
За її словами, УПЦ МП має близько 7 – 8 тисяч парафій. А кожна парафія – це окрема юридична особа з власним статутом, в якому здебільшого вказано про їхній зв'язок з Москвою.
Більшості людей зрозуміло, що ця так звана Церква нічого не мала спільного з релігією. Тому, наголосила вона, є розуміння того, що закривається не Церква, а частина російської ФСБ.
Громади УПЦ МП матимуть 9 місяців на розірвання зв'язків з РПЦ та перехід до іншого престолу. Це може бути як ПЦУ, так і УГКЦ, або навіть Румунська Православна Церква чи Грецька Православна Церква.
Наталя Піпа зауважила, що немає очікувань щодо того, що всі в УПЦ МП раптом покаються, а священики свідомо змінилися. Після того, як відбудеться перехід громад до нової Церкви, СБУ все одно має пильнувати й за потреби реагувати.
"Якщо будуть докази про те, що вони працюють проти України, отці насамперед, але можуть бути і парафіяни. Парафіяни відповідальність несуть як звичайні громадяни, а священники, відповідно, як особи священничого сану", – зазначила нардепка.
Цього, зауважила вона, немає окремо прописаного в законодавстві, але є розуміння.
За її словами, якщо громади не переходять до нової церкви, Державна служба України з етнополітики та свободи совісті має працювати з їхніми статутами, і якщо вони не відреагують, тоді можна подавати до суду.
Зрозуміло, що процеси швидкими не будуть. Адже, як зауважила Наталя Піпа, судова система у нас ще далека від того, якою вона має бути. Але це вперше Україна має законний механізм, як забороняти церковні та релігійні організації, які керуються країною-агресоркою.
Вона наголосила, що у законі немає згадки, що забороняється Московський Патріархат, йдеться саме про відповідні церковні та релігійні організації.