21 лютого відбулось чергове засідання Синоду Румунської Православної Церкви. Окрім звіту про соціальну діяльність та інших внутрішніх питань, було розглянуто ставлення РумПЦ до української автокефалії.
21 лютого відбулось чергове засідання Синоду Румунської Православної Церкви. Окрім звіту про соціальну діяльність та інших внутрішніх питань, було розглянуто ставлення РумПЦ до української автокефалії, передає Сerkvarium з посиланням на прес-службу Румунської Патріархії.
Щодо церковної ситуації в Україні, Синод заявив наступне:
1. Протягом майже 30 років проблема розколу в Україні так і не була вирішена. Також не було оскаржено всеправославне посередництво, як це було у випадку розколу у Болгарії.
2. Вселенський Патріархат вирішив вийти з цього глухого кута і надав Томос про автокефалію єрархам, духовенству і вірним, які не перебували в єдності з Російською Православною Церквою і всім Православ’ям. Однак Томос прийняли лише українські православні, які не були у спілкуванні з Московським Патріархатом.
Тому питання церковної єдності в Україні на цей час ще повністю не вирішене. Також є велике російське етнічне населення, яке підтримує прямі контакти з Московським патріархатом.
3. Що стосується цієї напруженої церковної ситуації в Україні, Священний Синод Румунської Православної Церкви повторює думку, висловлену раніше на засіданнях 24 травня та 25 жовтня 2018 року.
Тоді було рекомендовано Вселенському Патріархату і Московському Патріархату методом діалогу визначити шляхи вирішення цього церковного спору задля збереження єдності віри, поваги до адміністративно-пастирської свободи духовенства і віруючих у цій країні (включаючи право на автокефалію) та відновлення євхаристійної спільності.
4. У разі невдачі двостороннього діалогу необхідно скликати Синаксис всіх Предстоятелів Православних Церков для вирішення існуючої проблеми.
5. Для прийняття конкретного і правильного рішення на найближчій сесії Синоду пріоритет буде віддано тому, що в Україні нараховується 127 румунських православних парафій, особливо у районі Північної Буковини, у віданні Української Православної Церкви Московського Патріархату.
Необхідно провести реальні консультації з цими румунськими православними, які стурбовані збереженням своєї етнічної та мовної ідентичності.
6. З цього питання необхідно отримати письмові гарантії від церковної і світської української, що етнічна та мовна ідентичність румунів буде поважатися, і що ці румунські православні матимуть можливість організуватися у Румунський православний вікаріат та розвивати духовні зв’язки з Румунським Патріархатом, підтримувати їх, отримувати і користуватися богослужбовими і церковними книгами на рідній, тобто румунській мові. Зазначимо, що у самій Румунії з 1990 року діє Український православний вікаріат.
7. Також Румунський Патріархат попросить Вселенський Патріархат роз’яснити проблему неканонічних ієрархів і священиків, які належали до колишнього «Київського патріархату».
Після згаданих вище консультацій Священний Синод висловить свою офіційну позицію щодо церковної ситуації в Україні.