Послідовників Лукіяника Церква закликає відмовитись від нав’язаних ним хибних поглядів та вчинків і стати на шлях послуху Святій Церкві та її священноначаллю.
Синод ухвалив рішення:
1. Визнати діяльність Лукіяника Валентина Борисовича антицерковною, деструктивною і такою, що вносить смуту в церковне і суспільне життя.
2. На підставі Мф. 18.17, 31-го і 55-го Правил святих Апостолів, 8-го Правила ІV Вселенського Собору, 64-го Правила VІ Вселенського Собору відлучити Лукіяника Валентина Борисовича від церковного спілкування до принесення щирого публічного покаяння.
3. Закликати послідовників діяльності Лукіяника В.Б. відмовитись від нав’язаних ним хибних поглядів та вчинків і стати на шлях послуху Святій Церкві та її священноначаллю.
4. Керуючись 10-м Правилом святих Апостолів: «Аще кто с отлученным от общения церковного помолится, хотя бы то было в доме: таковый да будет отлучен», - нагадуємо віруючим УПЦ про неможливість участі в будь-яких акціях, організованих Лукіяником В.Б.
5. Доручити Церковному суду та Богословсько-канонічній комісії при Священному Синоді УПЦ вивчити характер діяльності Союзу православних братств та окремих церковних братств України для прийняття Соборного рішення по суті справи.
6. Направити дане рішення Священного Синоду УПЦ по місцю роботи Лукіяника В.Б. та у відповідні державні органи правопорядку.
Довідка, представлена Синодом УПЦ: «Лукіяник Валентин Борисович керує несанкціонованими маніфестаціями та самочинними акціями. Як правило, подібні дії носять явно виражений хуліганський характер. При цьому зневажаються святість Києво-Печерської Лаври та інших святих місць, порушуються громадський порядок і спокій, що підлягає адміністративній відповідальності. Особливо слід зауважити зневажливе ставлення Лукіяника В.Б. як до єпископату, священнослужителів, так і до тих, хто не згідний з його позицією.
Останнім часом події, які відбуваються у Свято-Кирилівській парафії, а з 14 червня 2011 р. Свято-Кирилівському чоловічому монастирі м.Києва (журнал №47 засідання Священного Синоду УПЦ), свідчать про деструктивну діяльність Лукіяника В.Б. Іменуючи себе і своїх послідовників вірними УПЦ та її Предстоятелю, вони виявляють агресивний непослух, свідомо ігноруючи благословення священноначалія.
Лукіяник В.Б., його послідовники та однодумці вносять у церковну огорожу гасла політичного змісту, ставлять себе в опозицію до священноначалля та проводять діяльність, яка компрометує Церкву і шкодить її авторитету в суспільстві, має відкрите сектантське забарвлення та характер так званого «політичного православ’я», засудженого Архієрейським Собором УПЦ 21 грудня 2007 р.
Священний Синод УПЦ від 11 листопада 2008 р. (журнал №93) засудив «політичне спрямування діяльності Союзу православних братств України та деяких інших громадських організацій мирян, а також розповсюдження та пропагування ними ідей та літургічних обрядів, які суперечать правилам і вченню Православної Церкви».
Значна частина керівників «політичного православ’я» та введених ними в оману віруючих принесли щире покаяння.
На жаль, Лукіяник В.Б. та його послідовники не підкорилися згаданим вище рішенням священноначалія і продовжують свою політичну діяльність, прикриваючись фальшивою турботою про Церкву та інтереси віруючих. Подібна діяльність сіє в церковному середовищі смуту, непорозуміння, недовіру до духовенства та священноначалія, при цьому піддаються сумніву і не визнаються рішення Архієрейських Соборів, Священного Синоду та Богословсько-канонічної комісії, чим створюється антагонізм між духовенством та віруючими. Штучно нагнітається паніка та страх у зв’язку з персональною ідентифікацією громадян та впровадженням документів сучасного зразка, пропагуються хибні есхатологічні погляди.
Вводячи людей в оману і керуючись своїми особистими амбіціями, Лукіяник В.Б. пропагує власні ідеї та погляди на загальноцерковні проблеми, які прямо суперечать офіційній позиції Церкви.
При цьому Лукіяник В.Б. називає себе «юродивим» і таким, що не відповідає за свої дії, чим свідомо блюзнірськи зневажає святість подвигу юродства Христа ради.
Незважаючи на неодноразові зауваження стосовно його діяльності як з боку Предстоятеля, так і Священного Синоду УПЦ, Лукіяник В.Б. залишився при своїй думці і не зробив відповідних висновків. У зв’язку з цим до нього безпосередньо стосуються слова Самого Господа нашого Ісуса Христа: «А коли не послухає …- скажи Церкві; коли ж не послухає Церкви, - хай буде тобі як язичник і митар» (Мф. 18.17).
Керуючись канонічними правилами Святої Церкви, всі вище викладені та інші факти діяльності Лукіяника В.Б. дають підстави відлучити його від церковного спілкування до принесення щирого публічного покаяння».