«Зміцнення духовного зв’язку й розбудова тісніших взаємин мають стати плодами здобутої свободи й відновленого чуття єдиної християнської родини», — наголошується у посланні єпископів УГКЦ.
КИЇВ — Одним із питань, яке піднімається у пастирському посланні єпископів УГКЦ з нагоди 20-ліття виходу Церкви з підпілля, є питання функціонування Церкви за кордоном та її зв’язку зі структурами в Україні. «Зміцнення духовного зв’язку й розбудова тісніших взаємин мають стати плодами здобутої свободи й відновленого чуття єдиної християнської родини», — наголошується у посланні.
Єрархи УГКЦ відзначили неоціненність допомоги, яку «надала Церква на поселеннях своїй приреченій на мовчання Церкві на батьківських землях, ставши її голосом у вільному світі». Єпископи УГКЦ наголосили, що «Церква на поселеннях немало спричинилася до виходу УГКЦ з підпілля наприкінці 80-х років XX століття і до розбудови її структур упродовж подальшого двадцятиліття релігійної свободи».
Водночас поряд з відзначенням потреби зміцнення духовного зв’язку між структурами Церкви на різних континентах, єрархи УГКЦ подали бачення того, як правильно це робити. Насамперед у відповіді на це запитання єпископи посилаються на Митрополита Андрея Шептицького, який наголошував на потребі уникати «всього того, що ділить і роз’єднює», а шукати «всюди того, що лучить і єднає».
Позицію Митрополита підтримував та розвивав Патріарх Йосиф Сліпий, що у своєму «Заповіті» написав: «Для Патріарха була безсумнівною нерозривна єдність УГКЦ в усьому світі:
«В єдності рятуйте нашу Церкву від загибелі і руїни! Нехай Ваша єдність, єдність всього єпископату Української Католицької Церкви, буде стимулом і надхненням для всіх тих пастирів, духовників і мирян, яких батьків і прадідів родила Церква-Мати, Київська митрополія».
Керуючись такою настановою, як повідомляє прес-служба УГКЦ, єпископи відзначили такі важливі аспекти функціонування Церкви за кордоном:
- належно представляючи свою традицію, збагатити культури своїх нових батьківщин;
- органічно синтезуючи цінні елементи місцевих культур, УГКЦ може ширше відкритися на духовні запити інших народів, давати на них відповіді на підставі київської традиції;
А щодо взаємостосунків між структурами Церкви в Україні та поза її межами, то єпископи наголосили на таких питаннях:
- уникнути надмірної централізації, наслідком якої було би зведення Церкви на поселеннях до українських анклавів, які перебувають у релігійно-культурному ґетто, штучно ізольованому від повноцінного життя в новій країні та приреченому на асиміляцію;
- збереження єдності Церкви в Україні із єрархією та спільнотами вірних поза її межами дає змогу завжди ділитися з ними своїми скарбами, а їм – щедро черпати з її віковічного джерела і завдяки цьому продовжувати духовно приваблювати до себе нові покоління вірних та відкрити для себе глобальні духовні, культурні й цивілізаційні перспективи.
Повний текст послання читайте на РІСУ.
Світлини — зі сайту Вроцлавсько-Ґданської єпархії УГКЦ.