Жителя Тернопільщини засудили до 6 років позбавлення волі за те, що той пересилав координати військових частин, розміщення техніки своєму батькові в Російській Федерації. В суді чоловік визнав розкаявся і підписав угоду з прокурором про визнаття винуватості.
Про це повідомляє zaxid.net.
На початку квітня 2024 року Служба безпеки викрила агентурну групу російської спецслужби, яка діяла в Донецькій та Тернопільській областях. Двоє братів шпигували за підрозділами ЗСУ на замовлення свого батька – агента ФСБ, який себе називав протестантським пастирем. Молодший перебував на Тернопільщині і пересилав дані про переміщення військової техніки, місцерозташування військових частин. Старший брат перебував на території Росії.
Під час досудового розслідування правоохоронці з’ясували, що в квітні 2024 року в обвинуваченого Богдана Грицюка виник злочинний умисел направлений на поширення інформації про розташування Збройних Сил України.
«29 квітня 2024 року обвинувачений в Telegram в особистій переписці із невстановленою особою отримав від останнього дані про місця тимчасового розміщення техніки, озброєння та розташування особового складу окремих підрозділів ЗСУ. Дані були з географічними координатами. Так, у вказаних місцях дійсно розміщувалися підрозділи Збройних Сил України, які виконували завдання згідно з бойових розпоряджень», – йдеться у вироку Бережанського районного суду від 23 липня.
Цього ж дня Богдан Грицюк, перебуваючи в с. Куропатники Тернопільського району, через Telegram надіслав вказані координати своєму братові, який проживав на території РФ. Після цього старший брат переслав дані їхньому батькові.
Окрім того, обвинувачений ще раз пересилав дані про військових агентам ФСБ. Однак, це було фіктивне повідомлення від співробітника СБУ для того, щоб викрити ворожого агента.
«21 травня обвинувачений отримав повідомлення від співробітника СБ України, який діяв в межах контролю за вчиненням злочину, із координатами хибних вогневих позицій артилерії в смузі відповідальності 28 окремої механізованої бригади, а саме розташування макетів гаубиць. Це місце було неподалік населеного пункту Торецьк Донецької області», – йдеться у вироку суду.
У той же день Богдан Грицак знову ж таки переслав секретну інформацію своєму брату та батькові, які знаходилися в Росії.
Дії чоловіка правоохоронці кваліфікували, як поширення інформації про розташування ЗСУ, вчинене в умовах воєнного стану. 28 червня 2024 року обвинувачений уклав угоду про визнання винуватості з прокурором та беззастережно визнав свою винуватість.
Суддя Бережанського районного суду Василь Крамар присудив чоловіку 6 років ув’язнення. На вирок суду можна подати апеляційну скаргу через Бережанський суд.
Нагадаємо, що після попередньої інформації про цих російських шпигунів, журналісти дослідили і виявили, що цей чоловік, який себе називав пастирем, ніколи ним не був. Зрадника звуть Вадим Грицюк. У минулому він вважав себе екстрасенсом, спраглим на “легкі” гроші. Мешкав у селі Анатоліївка Одеської області та був членом помісної баптистської церкви у Березівці. За словами тамтешнього пастора Михайла Кузовльова, локальна конгрегація відлучила його через неетичну поведінку. Якщо коротко, чоловік дебоширив, влаштовував бійки, підбурював людей та, наприклад, зареєстрував акаунт під чужим жіночим ім’ям.
Грицюк ніколи не був пастором і не міг ним бути. Втім, вчився в австрійському релігійному TCM International Institute, і після відлучення з церкви його звідти відрахували. Імовірно, він думав, що саме це йому допоможе зробити кар’єру в релігійному середовищі й здобути довіру серед церковнослужителів.
У 2018 або 2019 році він з дітьми переїхав у село Куропатники поблизу міста Бережани (Тернопільська область). Місцева церква допомогла Грицюку підшукати будинок і прийняла його на випробувальний кількамісячний термін. У Бережанах чоловік налаштовував вірян проти Анатолія Якобчука, місцевого пастора, медійника і редактора релігійного видання “Слово про Слово”. Грицюк скрізь представлявся магістром богослов’я і на початку перебування у Бережанах виголосив пару проповідей. “Вони були настільки трешовими, що я просто заборонив проповідувати йому”, – розповідає Якобчук. З початком “великої війни” лжепастор майже припинив відвідувати Богослужіння.
“Ми також його поставили на церковне зауваження через те, що він писав непристойні вірші й висилав нецерковним людям розпусні картинки. Не дозволяли йому брати участь у служінні. По суті, він у церкві він не мав ніякого служіння і, зрештою, відділився нас”, – деталізує Якобчук.
“У нього були дивні відкриті проросійські погляди. Я йому казав: “Ти про це нікому не кажи, адже тебе просто приб’ють”. У відповідь він зверхньо сміявся. Його обурювало, що у церкві ми молимось за Україну, його просто вивертало через це”, – розповідає Якобчук.
Зрештою, Грицюк почав поширювати російську пропаганду серед членів різних місцевих церков. Близько півдесятка людей заявили на нього до СБУ. Якобчук припускає, що з ним поговорили, але на цьому все зупинилось. Як естетичний орієнтир лжепастор мав Кадирова, носив довгу бороду і дуже пишався, що виглядає, як його чеченський герой.
“Думаю, що він був вже давно завербований та приїхав у Бережани саме зі шпигунською місією. Ідейно він близький до РФ”, – підсумовує Анатолій Якобчук.