У травні 2012 року у видавництві «Христианское просвещение» вперше побачила світ російськомовна версія книги видатного проповідника ХІХ століття Чарльза Сперджена «Скарби благодаті» — сьомої книги з серії «Спердженські проповіді».
У ту мить, коли грішник увірує
І почне сподіватися на свого розіпнутого Бога,
Прощення Його одразу отримає,
Спокутує у всій повноті у Крові Христа.
Ч. Сперджен
У видання увійшли 22 проповіді, які тим або іншим чином зачіпають тему благодаті Господньої. Ця книга цікава воцерковленому читачу тим, що тема повноти Божественної благодаті у Христі Ісусі – це тема улюблена як серед служителів ценрви, так і серед віруючих.
Проповіді Ч. Сперджена, які увійшли в книгу, направлені не на засудження гріха, як такого, а на прославляння благодаті Господньої – незаслуженої вічної милості, котра нам дана просто так, безоплатно.
Початковий розділ – «Новорічні благословіння», є своєрідним прологом до наступних текстів. Вона створює святковий настрій перед читанням книги. Читач не знайде тут звинувачень чи залякувань, Господь – не жорстокий та безжальний Судія, але люблячий, всеблагий Отець. Він підтримає, простить і вознесе. Він послідовний – того, кого одного разу обрав, Він не відштовхне. Почавшши добру справу. Він буде її продовжувати і здійснювати аж до дня Христового. «Бог вірний, а усіляка людина жива».
У другій проповіді «Царський шлях відчинений!» Сперджен дуже вдало використовує Писання, розповідаючи про Міста-Сховки для випадкових убивць. Ці міста створювалися за велінням Бога. Кожен, хто встигав заховатися в стінах тих міст, ставав недоступним для помсти. З року в рік голови цих сховків повинні були виходити на дороги, що ведуть до них, прибирати каміння, здатне завадити тому, хто біжить, поправляти вказівники, щоб нещасний не тратив свого часу на роздоріжжі на роздуми. Так і віра у Христа, на думку проповідника, — це сховок душі. А сам автор ставить собі завдання прибрати «камені спотикання» на шляху душі до віри. Камені ці – спогади про минуле життя, стурбованість власною жорстокосердістю, маловір’ям, сумнівами та страхами, відсутністю радості. Як турботливий голова Міста-Сховку, проповідник намагається прибрати усе, що заважає істинно віруючому отримати благодать. Не засуджуючи, а, навпаки, виправдовуючи людські гріхи, Чарльз Сперджен стверджує, що основне право людини – право вірувати. Бо «той, хто вірує у Сина Божого має життя вічне» (Іоан. 3, 36).
Центральна проповідь книги «Скарби благодаті» повністю розкриває тему багатства благодаті, прощення гріхів і привілеїв отриманої милості. Основним висловом статті, як, напевно, і цілої книги, можна сміливо назвати вірш-заголовок: «Прощення гріхів за багатством благодаті Його» (Єфесянам. 1, 7). Благодать ця настільки велика, що людським розумом неможливо її осягнути. Як би глибокого не шукав віруючий, завжди знайдеться наступний шар глибини Божественної благодщаті. Звернувшись до образів Ісайї, першого серед пророків, та Павла, першого серед апостолів, Сперджен стверджує: із служителів Божих ніхто більш послідовно, рішуче і твердо не відстоює принципу незаслуженної суверенної безумовної благодаті, ніж ті, що до свого повернення буквально купалися у найбільших, найстрашніших гріхах.
Уся книга «Скарби благодаті» присвячена дослідженню Божої милості, її атрибутів. Так, Бог – є любов. Любов – один із основних атрибутів Божественної сутності, як доброта, милосердя, усепрощення. Звичайно, віруюча людина не знатиме, чи прощені її гріхи, вона може лише вірити, что відринувши їх, отримає прощенння. Адже, «хто буде вірувати у Господа Ісуса Христа, спасенний буде» (Марк. 16, 16).
Важливим для благочестивого читача, що можна почерпнути із збірника проповідей Чарльза Спердженена, є також твердежння, що Господь, одного разу простивши гріх – простив його назавжди і абсолютно, записів про те, що вже спокутано ніде немає.
Говорячи про те, що людині для «ситості душі» вистачило б і крихт із Божественного столу, проповідник стверджує:
Ні одному дитяті Божому ніколи ще не доводилося харчуватися ріжками, але всі харчуються як Мімфівосей: харчуються від царського столу найвишуканішими стравами.
Адже люди – творіння Його і на них поширюється Його благодать, милість і любов.
Книга підійде для читання як воцерковленим віруючим, так і тим, хто лише починає свій шлях до віри. В ній читач не знайде жодних обвинувачень, смертних гріхів, а лише заспокоєння та пошук благодаті.