Інтерв’ю з Олександром СУГОНЯКОМ, президентом Асоціації українських банків, відомим меценатом і мирянином
Багато хто серед публіцистів, мислителів сучасності розглядає нинішню світову економічну та політичну в Україні кризи як наслідок насадження культури самонаживи і споживацтва, духовно-моральної деградації суспільних цінностей, особливо у тих, кого вважають або хто вважається елітою.
Церкви і релігійні організації висловили своє пастирське слово у цій справі. Але чи почули його ті, кого воно в першу чергу стосується?
Олександр СУГОНЯКО, президент Асоціації українських банків, відомий не лише як один з кращих українських експертів у банківсько-фінансовій сфері, але і як істинно віруючий православний християнин, церковний меценат, громадський діяч. Тому редакція РІСУ звернулася до нього як до економіста, так і як християнина, з проханням проаналізувати причини суспільно-політичної та економічної ситуації в Україні.
— Як на Вашу думку, яких цінностей бракує в сучасному українському суспільстві? Які фундаментальні зміни необхідно зробити, щоби нарешті подолати політичну і економічну кризу в Україні?
— Головна помилка людства останніх століть – витіснення Бога з земного життя. Він став людині в цьому житті непотрібен був. Вона керувалася і керується своїм розумом. Вибудовує людські, сімейні, суспільні відносини керуючись не Божими заповідями, а раціо. Це стосується й України.
З тої псевдоідеології, яка нав’язується нашому суспільству, що є таким, за що людині варто покласти життя: Господь, Україна, сім’я? Очевидно, що ні. Прагнення комфорту, багатства, задоволення матеріальних бажань і спокус – ось ті смертельні для народу «цінності», які привели до сьогоднішньої кризи.
Вихід: навернення до Бога народу і його лідерів, каяття у нехтуванні Його волі, нами, нашими батьками і дідами, і нашими дітьми… Жити як належить дітям Творця всього видимого і невидимого. Без цього – смерть. Вічна.
Коріння економічної кризи варто шукати у кризі духу людства і духу українства.
— Культура підприємництва, бізнесу в Україні не розглядається з точки зору етичних цінностей. І в той же час, в нас багато соціальних ініціатив підприємців, скажімо, підтримка збереження культурної спадщини. Як Ви можете оцінити культуру доброчинності в нашому суспільстві? Чи є серед людей заможних розуміння, що доброчинність — це не лише віддавання, але й прийняття чогось більшого, що неможливо оцінити грошима?
— Доброчинність, милосердя в сутнісному розумінні сьогодні є рідкістю, виключенням з правил. Чому? Влада мусить орієнтувати людей на добро, заохочувати добро і карати зло – так по Біблії. В Україні навпаки – влада заохочує зло і карає добро. Влада – вітер. Народ – трава. Куди вітер подує – туди трава й похилиться. Тому у нас псевдомилосердя, імітація милосердя, як продовження буздуховної псевдовлади.
— Сьогодні зменшується фінансування закордонними фундаціями різних проектів в Україні. Частково це пов’язане з тим, що грантодавці вважають, що українці вже самі здатні собі допомагати. Які напрямки соціального служіння Церков, проекти громадських організацій сьогодні є привабливими для національних меценатів і чому?
— Національні меценати… Їх ще дуже мало і вони фінансово слабкі. Скоробагатьки, особливо ті, що збагатилися не на створенні корисних суспільству виробництв, а на розкраданні суспільної власності, не мають в душі доброчинності. Дай, Боже, щоб я помилявся. Їх діяльність будується на злочинності.
Держава не бореться з тютюнокурінням, вживанням алкоголю, наркотиків, порнографією, моральним розкладанням молоді – звідки за таких умов тут можуть з’явитися меценати, щоб робити моральні речі, якщо вони аморально стали багатими?
Не думаю, що безкоштовним роздаванням в школах 12-13-річним учням презервативів можна побороти СНІД. Краще такого меценатства не мати.
Цнота, мораль, душевне чистота, воцерковленість тощо — звідси може вийти меценатство. Справжнє.
— Чи має сьогодні в Україні шанси вижити підприємництво, фінансова діяльність, побудована на християнських засадах?
— Ні. Хабарі, злодійство, обман – на цих засадах, в основному, й існує в Україні бізнесова діяльність. Ці засади формує вища законодавча, виконавча і судова влада. Вона культивує злочинний, кримінальний бізнес.
Криза, яка оголює правду і вимагає чесної політики для виходу економіки з неї, викине цю ганебну владу на смітник історії. Політичні генерали, що призвели країну до кризи, не будуть керувати виходом з кризи. Не можуть за своєю сутністю! Цим можуть займатися інші люди. Богобоязненні.
— Що для Вас, як практикуючого християнина, є найбільш цінним у суспільній думці Церкви?
— Настанова людей різних суспільних функцій — від керівника держави до прибиральниці – як жити і діяти в Богові, керуватися Його заповідями, бути Йому вірним в малому і великому. Настанова, в тому числі, і особистим життям священнослужителів.
— Дякую за розмову! Радісних і щедрих свят, Божих благословень у Новому році!
Розмовляв Тарас АНТОШЕВСЬКИЙ
Львів—Київ, 30 грудня 2008 року