У четвер, 15 квітня, відбувся перший міждисциплінарний захід в межах проєкту 14-й Екуменічний соціальний тиждень, який цього року присвячений темі сталого розвитку.
Онлайн-дискусія "Як Соціальне вчення Церкви зміцнює сталий розвиток?" зібрала в Zoom релігійних експертів різних конфесій, а також представників громадського сектору. Ініціював захід Інституту екуменічних студій Українського католицького університету.
Доповідачами виступили д-р Зіновій Свереда, доктор соціальної економіки та о. д-р. Олег Кіндій, доцент кафедри богослов'я, директор ГО "Центр екобогослов'я та сталого розвитку". Модерував захід Тарас Дзюбанський, директор Інституту релігії та суспільства УКУ.
Привітав учасників президент Інституту екуменічних студій о. д-р. Іван Дацько:
«У 2020 році ми провели 13 Екуменічний соціальний тиждень на тему: «Почути крик Землі: інтегральна екологія в дії». Сьогодні міжнародний Форум є продовженням обговорення і дискусії цих питань. Тож нехай Святий дух освітлює наші думки й уми».
«Важлива засада: вимагати від себе якнайбільше, а від ближнього якнайменше. Направду, коли всі люди на землі будуть здійснювати цю засаду, то дійсно настане неначе рай на землі. Без воєн, без загарбництва, без суперництва»? – переконаний о. Іван.
Доповідач о. д-р. Олег Кіндій зосередив увагу на джерелах та головних принципах Соціального вчення Церкви і наголосив на важливості принципу субсидіарності: «Католицьке Соціальне вчення довіряє людині. Людина внизу - найближче до проблеми та є найкращим експертом для її вирішення. Якщо ж їй не виходить, лише тоді, варто звернутися до вищої ланки».
Він також розповів про реальні приклади співдії людей у малих громадах.
Д-р Зіновій Свереда говорив про кризу суспільної відповідальності та реформу мислення людей: «Важливо, щоб була особистість, яка не піддається під умови історії, а сама формує історію… Коли ми говоримо про сталий розвиток то одного боку це передання правди та істини, з іншого - правильне планування з покоління в покоління».
«Без етики та моральних цінностей побудувати та розвинути себе, родину, громаду не можливо», - впевнений доповідач. Він також представив три прості приклади як відбувалося національне відродження міжвоєнного періоду.
Під час дискусії доповідачі та учасники активно обговорювали питання:
З чого варто розпочати Церквам різних конфесій напрацьовувати спільну соціальну концепцію, щоб відповісти на виклики суспільства. Як Церква сприяє сьогодні екологічній свідомості людини? Чи може бути Соціальне вчення Церква мовою, якою можна було б говорити з секулярним суспільством та чи була реакція Католицької Церкви на цілі сталого розвитку ООН. Що з вчення Церкви не сприймається в секулярних колах. Як семінаристи дізнаються про соціальну доктрину Церкви.
Також дискутували звідки повинна йти ініціатива: «знизу» від мирян чи згори від «єпископа».
Насамкінець доповідачі дали кілька порад українцям як діяти, щоб зміни й трансформації настали:
1.Вчитися і не боятися. Приглядатися до своїх зацікавлень, але не стояти на місці
2. Бути частиною кількох громадських, парафіяльних організацій. Бути не байдужою людиною на місці.
3. Вірити. Бо коли людина вірить – у неї вогонь у серці, мотивація.
4. Не боятися: бути самим собою, стати господарем своїх талантів, банкрутувати.
5. Забути про зону комфорту і шукати солідарності, яка є рішенням усіх викликів і питань, які є перед нами.
Подія відбулася у партнерстві із Фондом Конрада Аденауера в Україні та за підтримки Відділу громадського партнерства Львівської міської ради.