4 березня 1815 року народився автор музики Державного Гімну «Ще не вмерла України». Отець Михайло Вербицький – священик, видатний композитор, громадський діяч, хоровий диригент, автор Гімну України "Ще не вмерла Україна".
Народився 4 березня 1815 року у селі Явірник Руський, що на Надсянні, де його батько Михайло був священиком.
У 1828 році при перемишльській катедрі владика Іван Снігурський заснував хор, а згодом і музичну школу, в яких співав і навчався Михайло.
Згодом Михайло Вербицький вступає до Львівської духовної семінарії. У другій половині сорокових років він пише музику повної Літургії для змішаного хору, яка і сьогодні звучить у багатьох церквах Західної України.
Складні життєві обставини відтягнули Вербицького від висвячення на священника, і лише у 1850 року він отримує єрейські свячення. Кілька років Вербицькому доводилося переїжджати з однієї сільської парафії на іншу, аж поки 1856 року він не осів у селі Млинах на Яворівщині, де прожив решту свого життя. Тут він був парохом у церкві Покрови Пресвятої Богородиці.
Помер 7 грудня 1870 року.
Михайло Вербицький завжди мріяв написати твір на слова Тараса Шевченка. У часописі «Зоря» вірші Кобзаря опублікували на одній сторінці з віршем Павла Чубинського, без авторства. Думаючи, що кладе на музику твір Шевченка, Михайло Вербицький музично осмислив вірш Чубинського.
Але славетний український Гімн «Ще не вмерла Україна» на вірші Павла Чубинського виник приблизно наприкінці 1863 року як ліричний солоспів для голосу в супроводі гітари і власне так уперше виконаний автором на сходинах української громади в музейній залі Української семінарії в Перемишлі… Тільки через кілька місяців, зважаючи на популярність твору, композитор оприлюднив авторську версію гімну для хорового виконання.
Композитор є автором величезної кількості духовних творів і кількох цілісних літургій, які фрагментарно або частинами є у вжитку галицьких парафій. У храмах УГКЦ нині виконують частини його літургії й інші церковні композиції. Відомою є його суспільна і диригентсько-організаційна діяльність у досвященичий період, і – згодом – в очолюваних парафіях.
Писав церковну музику, хоча близькі за духом йому були й світські теми. У його музичному арсеналі – народно-побутові оперети, водевілі, мелодрами. Водночас створював красиві чоловічі квартети. Окрім того, він є автором великої кількості музики для театру. Співпрацював із Перемишльською театральною трупою і з театром «Руська бесіда», на чиї замовлення писав драматичні вистави з музичними фрагментами.