1 лютого буддисти святкують Сагаалган – Новий рік, який здавна у всіх культурах і традиціях має загальний символічний сенс - позбавлення від проблем і невдач, року що минає, надія на добробут, родючість і процвітання в майбутньому році.
У буддійської традиції святкування Нового року припадає на перший весняний молодик за місячним календарем.
За три дні до настання свята в храмах здійснюється особливий молебень, присвячений дхармапалам – десяти божествам Вчення.
За день до Нового року проводиться обряд Дугжууба - церемонія духовного очищення, котрий допомагає перейти з року старого в новий рік, позбувшись від вантажу торішніх бід, гріхів та нещасть.
У день, що безпосередньо передує Новому року, здійснюється окремий молебень богині Шрі-Деві (у Тибеті - Балдэн Лхамо), яка вважається покровителькою столиці Тибету. У храмах протягом всього дня і ночі проходять урочисті служби - хурали.
У перший день року не можна ходити в гості, його треба провести в колі сім'ї, а відвідування родичів і друзів почнеться з другого дня і може тривати до кінця місяця - весь цей "білий місяць" вважається святковим.