13 вересня — день пам’яті св. Корнилія, котрого у візантійській традиції вшановують як священномученика, а в лютеранській — як святого воїна. Римо-Католицька Церква, приймаючи позабіблійні розповіді про його життя та визнаючи єпископом, встановила його спомин на 2 лютого.
Сотник Корнилій відомий нам з Книги Діянь апостолів. Коли апостол Петро зупинився в Яффі, в домі Симона-гарбаря, сотник Корнилій з Кесарії, котрий служив в італійському полку, мав видіння Божого ангела. Цей чоловік, поганин за походженням, був прихильником юдейської релігії.
“Побожний і богобоязливий з усім своїм домом; він чинив народові великі милостині й завжди Богові молився” (Ді. 10, 2), — каже про нього Святе Письмо. Далі у притаманній йому манері передає слова ангела, котрий з’явився Корнилієві: “Твої молитви і твої милостині піднялись перед Богом, і він згадав про тебе” (Ді. 10, 4). Іншими словами: “Ось тобі відповідь від Бога на всі твої зусилля, спрямовані до нього”.
В чому конкретно полягають вислухані молитви і милостині, ангел не каже, лише закликає Корнилія: “Пошли ж тепер людей у Яффу і приведи Симона, що зветься Петром” (Ді. 10, 5). Навіщо, теж для сотника залишається загадкою. Але він не запитує зайвого, а як справжній воїн виконує. Посилає до Яффи своїх слуг і побожного воїна, щоб відшукати Петра.
Коли ті наближалися до Яффи, Петро теж мав видіння. Він “зійшов на крівлю помолитись коло шостої години” (Ді. 10, 9). За тодішнім обрахунком часу це був південь. Одна з традицій пояснює цією історією походження такого щоденного богослужіння як Шостий Час.
У своєму видінні Петро побачив “небо відкрите, а з нього сходить якась річ, неначе скатерка велика, прив’язана чотирма кінцями, і спускається на землю. Були ж у ній всякі чотириногі, плазуни земні й небесні птиці” (Ді. 10, 11-12). Голос з неба закликав апостола заколоти і їсти — вчинити щось немислиме супроти Мойсеєвого Закону, що містив чіткі приписи, яких істот правовірному юдеєві годиться вживати в їжу, а яких ні. На відмову Петра голос відповідає: “Що Бог очистив, ти не погань” (Ді. 10, 15).
Аби підкреслити свою вагомість, видіння повторилося тричі, і тоді Дух вказав Петрові на людей сотника Корнилія, котрі його шукали: “Устань же, зійди вниз і піди з ними без усякого вагання, бо то я послав їх” (Ді. 10, 20). Знову Петро діє всупереч приписам Закону. Як споживання невідповідних істот у їжу, так і спільне перебування юдея в одному приміщенні з невірними він проголошував джерелом занечищення людини. Петро ж вирушає зі слугами й прибуває до сотника.
У домі Корнилія зібралися його родичі та приятелі. Сотник і Петро обмінялися розповідями про свої видіння, тож останній потрактував Божу волю так: “Я справді розумію, що Господь не дивиться на особу, а в кожному народі, хто його боїться і чинить правду, той йому приємний” (Ді. 10, 34-35). І він почав звіщати присутнім Ісуса Христа. На підтвердження правильності вибору Святий Дух зійшов на зібраних, і вони стали говорити іншими мовами, як колись апостоли в день П’ятдесятниці. “Чи ж може хтось боронити води, щоб оці не христились, що, як і ми, одержали Святого Духа?” (Ді. 10, 47) — сказав Петро і охрестив присутніх.
Літургійні тексти на честь сотника Корнилія здебільшого спираються на описану у Книзі Діянь історію, переспівуючи її. Різні частини богослужінь 13 вересня поєднують його місію разом з місією апостола Петра. “Христос, споглянуши на твої добрі діла, Корнилію, і побожні благання, Ангела тобі святого посилає, який усього тебе просвіщає, та верховного серед священних апостолів, який обновляє тебе водою і Духом з усім домом, подивугідний, і навчає того, що краще, благодаттю Духа”, — так підсумовує біблійну історію Корнилієвого покликання стихира Вечірні.
Крім тексту Книги Діянь богослужіння на честь сотника Корнилія беруть до уваги Передання. Воно розповідає, що Корнилій покинув військо і певний час подорожував з Петром. Верховний апостол настановив його єпископом Кесарії Палестинської. Звідси і сприйняття його як священномученика — особу священичого стану, котра віддала життя за Христа.
Хоча, спираючись на те ж Передання та центральну його розповідь про подвиг Корнилія, важко його ідентифікувати як мученика. Радше як ісповідника — того, хто страждав за Христа, але помер природною смертю.
Коли Корнилій проповідував у Скепсії поблизу Ефесу, місцевий правитель Димитрій намагався схилити його до поклоніння поганським божествам. В результаті сотник, увійшовши в капище, молитвою зруйнував його. “Всевишнього невидимого Бога в молитвах ти, Корниліє, прикликав і на превеликий подив храм мерзенних кумирів зруйнував” (канон Утрені). Дружина і син Димитрія опинилися під завалами, але чудом вціліли та стали прославляти велич Бога християнського. Побачивши це, правитель, а згодом і увесь Скепсій навернулися.
Після природної смерті Корнилія у глибокій старості його тіло поховали, а на могилі святого виросла рослина, через яку багато людей зцілилося. Це оспівує і канон Утрені 13 вересня: “В землі похований і купиною покритий, за божественний переказом ти явився, мудрий, виточуючи чудес благодать і недуги відганяючи”. Св. Єронім згадує, що в Кесарії, Церкву якої очолював Корнилій, у IV ст. на місці будинку, де він мешкав, побудували храм. Іконографія Корнилія є двоякою: його зображають або в єпископських ризах, або в обладунках зі списом чи мечем в руках.
У всякому разі сотник Корнилій та всі присутні у його домі під час проповіді апостола Петра стали фактично одними з перших серед поган, котрі прийняли християнство. Цей факт Церква використовує як аргумент на користь Хрещення немовлят, бо імовірно вони були у домі сотника. Як голову родини Римо-Католицька Церква в Україні 2019 р. внесла Корнилія до захисників святості, єдності і нерозривності подружжя у спеціальній літанії на цю тему.
Охрестившись зі своєю родиною, сотник Корнилій продовжував виявляти свою віру добрими ділами, в чому вони б не полягали. Звідси й кондак на його честь: “Прийняла тебе Церква як початок святий від народів. Її ж просвічував ти добрими своїми ділами, священний тайновидче богомудрий Корнилію”.
Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".
МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.
##DONATE_TEXT_BLOCK##