Свято відзначається 12 жовтня, у день пам'яті святителя Мартина Милостивого, єпископа Турського, який вважається засновником та покровителем військових капеланів.
Мартин Турський або «Мартин з Тур» народився 317 року, у римській провінції Паннонія в місті Сабарія (нині Сомбатхей (Szombathely) в Угорщині).
Його батько був легіонером армії Римської імперії, який дослужився до посади військового трибуна (ранг сучасного полковника) і залишався переконаним прихильником римського язичництва. Тому і назвав свого сина на честь Марса (римского бога війни).
Дитячі роки Мартина минали у місті Тіціна, куди перевели служити батька. Мартин познайомився з тамтешніми християнами і став катехуменом (таким, кого приготували до хрещення, або ж прийняття християнства). Однак, до самого хрещення не дійшло, бо тамтешній єпископ просто побоявся хрестити десятирічного хлопчика, щоб не наразитися на гнів впливового батька. Відтак, відповідно імперського наказу щодо синів ветеранів, Мартин у 15 років прийняв присягу римського легіонера і незабаром вже був офіцером кінноти. Але вже тоді Мартин вподобав взірець життя свого сучасника, представника Східної Церкви, преподобного Антонія Великого. Своїх слуг і друзів по війську Мартин дивував тим, що маючи можливість спробувати усіх спокус, натомість вів моральне життя, допомагав тим, хто опинився у нестатку.
У 338 р., під час перебування в гарнізоні Ам'єн, він у люту зимову холоднечу зустрів жебрака і віддав йому відірвану половину від свого плаща, відомого під назвою «капа». Після цього випадку вночі уві сні Мартин побачив Христа, одягненого в його плащ «капу», який говорив ангелам: «Дивіться, як мене Мартин-катехумен одягнув!». Пізніше друга половина капи святого Мартина стала предметом вшанування у французькій армії. Для неї був створений похідний храм, який назвали «капелою», а священика, який служив у цьому храмі, почали називати «капеланом», лат. capellanus. В кожному легіоні Римської армії була похідна церква (окремий намет) із християнським священиком.