«Як це солодко – помирати за віру!» — такими були останні слова Пратулинських мучеників, які віддали своє життя за Христову віру і вірність Греко-Католицькій Церкві. День пам’яті про них УГКЦ відзначає 23 січня (10 січня за Юліанським календарем).
«Як це солодко – помирати за віру!» — такими були останні слова Пратулинських мучеників, які віддали своє життя за Христову віру і вірність Греко-Католицькій Церкві. День пам’яті про них УГКЦ відзначає 23 січня (10 січня за Юліанським календарем).
Холмщина та Підляшшя були єдиними територіями Російської імперії, де у другій половині ХІХ століття легально діяла Греко-Католицька (Уніатська) Церква. На Правобережній Україні і Волині ліквідація ГКЦ розпочалася ще в кінці ХVIII ст. і була довершена в 30-х рр. ХІХ ст. Російська влада, дотримуючись курсу на уніфікацію імперії, намагалася винищити і цей «оплот уніатизму» на крайньозахідних українських територіях. У другій половині ХІХ століття почастішали утиски греко-католицьких священиків на Холмщині, їх виселяли з рідних місць, натомість туди скеровують православний клир.
Наприкінці 1873 року пратулинський священик о. Йосиф Курманович, боячись арешту за неприйняття ним православ'я, відслужив Різдвяну Літургію і покинув село та перейшовши кордон з Австрією, переселився в Галичину. Парафіянам він сказав, що скоро влада заборонить Греко-Католицьку Церкву. А вже у січні 1874 р. в село було відправлено о. Леонтина Урбина, який лише недавно перейшов у православ’я. Та селяни, замкнувши храм, не дозволили священику зайти туди. Після чого, на скаргу о. Леонтина, в Пратулин прибуває царський поліцейський виконавець Катунін. Миряни знову відповіли відмовою на бажання віддавати храм. Через кілька днів, 24 січня, в село повернулись о. Леонтин та Катунін разом зі солдатами.
Біля церкви зібрались близько півтисячі мирян. Вони відмовлялись віддавати церкву православним. Розпочалися переговори і селяни нагадали попередні обіцянки влади не чіпати церкви, про заборону биття мирного населення і про те, що вони захищатимуть свою віру. Коли солдати спробували підійти до дверей храму, селяни їх зустріли камінням. Після цього почався розстріл і було вбито 13 селян, які захищали своє право на віру.
У 1996 році, на 400-ту річницю Берестейської унії, Папа Іван Павло ІІ оголосив блаженними цих 13 мучеників за віру: Данило Кармаш, Вінкентій Левонюк, Іван Андреюк, Костянтин Лукашук, Максим Гаврилюк, Михайло Ваврищук, Лука Бойко, Ігнатій Франчук, Микита Грицюк, Костянтин Бойко, Пилип Герилюк, Онуфрій Василюк, Вартоломій Осип’юк.