«Мене часто питають: «А коли буде Патріархат?». Для мене особисто питання часу уже не грає ролі, я знаю, що це буде…», – наголосив Блаженніший Любомир.
Відповідаючи на запитання журналіста видання «Лівий берег», наскільки близькою є перспектива здобути Патріархат для УГКЦ, кардинал Любомир зазначив, що шлях до об’єднаного Патріархату церковні мислителі почали ще на початку XVII століття, продовжили його наприкінці XІХ століття за Папи Лева XIII, у 1937 році Богословський конгрес у Львові розглядав цю думку у діалозі з православними з ініціативи Митрополита Андрея (Шептицького), а його наступник Блаженніший Йосип (Сліпий), вийшовши на волю з сибірських таборів та виїхавши у Рим, публічно оголосив про необхідність Патріархату для УГКЦ на Вселенському Соборі.
«Ми не були готові до цього. Не розуміли про що йдеться. Дехто бачив все у політичних тонах – як такий собі сурогат Української держави... Але в кожному разі процес почався. Я не можу казати, що він стовідсотково завершений. Але і сам Блаженніший Йосип, і його наступник безпосередній, і я старалися, щоб тримати цю ідею живою і розвивати та поглиблювати її», – зауважив владика Любомир в інтерв’ю виданню «Лівий берег».
На його думку, сьогодні в УГКЦ не знайти тих, хто б не підтримував ідею Патріархату: «Я вам приведу такий приклад. Коли я приїхав до Італії, то тоді слово «Патріархат» не можна було голосно сказати, бо тебе одразу починали підозрювати в намірі відірватися від Католицької Церкви. Мовляв, ти майбутній єретик. А сьогодні ми спокійно обговорюємо з Папою питання патріархату. Починаючи від Івана Павла II, і зараз з Бенедиктом XVІ ми уже говоримо як це здійснити, втілити в життя», – сказав Блаженніший Любомир.
«Мене часто питають: «А коли буде Патріархат?». Для мене особисто питання часу уже не грає ролі, я знаю, що це буде…. Покійний Іван Павло ІІ казав про наші потуги: «Ваша свята настирливість». Ми справді робимо все, щоби пришвидшити цей процес», – наголосив Блаженніший Любомир.