Цьогоріч 21 квітня припадає Воскресіння Христове за Григоріанським та Вірменським календарями.
“Святе Тридення Страстей і Воскресіння Господнього сяє як кульмінація літургійного року. Адже через пасхальну тайну благословенних Страстей Христос відкупив людей і досконало прославив Бога, знищуючи своєю Смертю нашу смерть і своїм Воскресінням повертаючи нам життя”, — йдеться у Римському Служебнику.
Як і минулими роками, телеглядачі України матимуть можливість брати участь у Святій Месі, яку 21 квітня транслюватимуть телеканали з Ватикану.
На площі Святого Петра Святіший Отець служить великодню Святу Месу, після завершення якої опівдні звернеться з посланням «Urbi et Orbi» з лоджії базиліки.
Пасха у літургійному році займає найпочесніше місце. У великодню ніч уся Церква збирається на особливе богослужіння — Пасхальну Вігілію. Християни святкують Пасху на кшталт єврейської Пасхи, але у центрі її є вже не подія Виходу Ізраїльського народу з Єгипетської неволі і перехід через Червоне море, а перехід Ісуса Христа зі Смерті до Воскресіння.
Після Пасхальної Вігілії або на світанку Великодня перед ранішньою Божественною Літургією вірні проходять резурекційною процесією довкола храму. Під час ходи вони прославляють Воскресіння піснями, таким чином закликаючи весь світ приєднатись до пасхальної радості Церкви. Сам день Великодня є найрадіснішим у році.
Церква святкує Пасху впродовж п’ятдесяти днів — від пасхальної ночі аж до урочистості Зішестя Святого Духа. Цей час зветься Великоднім періодом або П’ятидесятницею (таку ж назву має свято Зішестя Святого Духа). Починаючи з дня Воскресіння триває Великодня Октава — це також данина старій юдейській традиції, коли найбільші празники року святкувалися впродовж восьми днів.
Дата святкування Пасхи була визначена на Першому Вселенському Соборі в Нікеї (325 року). Відповідно до постанови Собору, усі християни мають святкувати Пасху того самого дня. Таким днем Собор визначив неділю, після першої повені місяця, після весняного рівнодення. Якщо станеться так, що на цю неділю припаде й єврейська Пасха, то святкування Великодня переноситься на наступну неділю. Вже з IV ст. складалися спеціальні календарі — Пасхалії, куди записувалися дати Пасхи на кілька десятиліть вперед.
У 1582 р. Римська Церква за часів Папи Григорія ХІІІ провела реформу давнього календаря, який вже не відповідав природньому. У зв'язку з цим було запроваджено й нову пасхалію. За григоріанським календарем весна починається на тринадцять днів раніше від юліанського, внаслідок чого виникає різниця в датах святкування Великодня. Також трапляється, що у Латинській Церкві Великдень припадає разом із єврейською Пасхою, а іноді — навіть і скоріше від неї. Разом із римо-католиками святкують Великдень за новою пасхалією і західні протестанти, частина греко-католиків. Трапляються роки, коли усі християни святкують Великдень разом, як це було 2014 і 2017 року.
Детальніше про великодні традиції Латинської Церкви
Вірмени на Пасху — Затик — печуть пасочки, готують крашанки, які освячують і в церкві, а потім змагаються, розбиваючи їх. Пасху у вірменів прийнято святкувати на природі, з різними цікавими забавами, танцями і піснями біля вогнищ. Обов'язковими стравами у цей день є плов, тушкована зелень та риба.
Сьогодні Великдень святкують і протестанти, які живуть за Григоріанським календарем.