Великомученицю Параскеву Іконійську особливо вшановували на слов’янських землях. Її вважали заступницею жінок, покровителькою рукоділля, ринку.
Параскева виховувалася у благовірній християнській сім'ї, стала сиротою в юні літа. Батьки їй залишили великий спадок, який вона використовувала на благодійність для бідних. Також вона проповідувала Ісуса Христа, що викликало обурення в частини мешканців Іконії.
У цей час в імперії тривали переслідування християн за наказом імператора Діоклетіана. Коли в місті появився його представник з метою репресій щодо християн, то йому видали Параскеву. На суді дівчина була просвітлена Святим Духом і зачарувала своєю красою та мудрістю імператорського чиновника. Він закликав її принести пожертву язичницьким божкам і тоді візьме її за дружину: "Будеш пані великого добра, і численні люди будуть тобі заздтрити на землі".
Параскева йому відповіла: "Я маю Жениха на небесах, Ісуса Христа, іншого-бо чоловіка не потребую". За це Параскеву били, а правитель вмовляв її пожаліти свою юність і красу та зректися Христа, проте вона не відповіла. Тоді її підвісили на дереві та дерли їй шкіру і плоть аж до кісток. На ніч її ледве живу кинули до темниці, а вночі до неї прийшов Ангел і на ранок вона була не ушкоджена і ще світліша.
Коли про це довідався правитель, то звелів її привести до нього і переконував, що це її помилували язичницькі боги і дарували їй життя і ще більшу красу. Тоді вона попросила показати їй цих богів і Параскеву у супроводі жерців та численного люду повели до язичницького храму. Там вона помолилася і, взявши за ногу статую Аполона, промовила: "Тобі кажу, бездушному, і всім, що з тобою, ідолам, так велить вам Господь мій, Ісус Христос: упадіть ви всі на землю і станьте як пісок". І за словами святої дівиці всі статуї впали і розсипалися в порох. Це мало великий вплив на людей, що були тут присутні — вони повірили в силу християнського Бога. Жерці ж її звинуватили в чаруванні та вимагали її смерті. Правитель зажадав від Параскеви пояснень - вона сказала, що ідоли були розбиті силою молитви до Господа, який явився до неї: "Твої ж боги, коли уздріли Бога мого, затрепетали зі страху і, впавши на землю, розбилися".
Тоді над Параскевою стали ще більше знущатися, обпікати її вогнем. Вона помолилася і вогонь попалив тих, хто над неї знущався. Народ, що це бачив, почав ще більше прославляти Христа. Тоді правитель, боячись народного повстання, наказав відрубати Параскеві голову. І коли її стратили, то почувся голос із небес: "Радуйтеся, праведні, бо мучениця Параскева вінчалася!" Тіло святої похоронили в її домі, а над ним відбувалися чудесні зцілення. А наступного дня, правитель був на полюванні і кінь скинув його у прірву, де тіло його розсипалося, — розповідає митр. Дмитро Туптало в "Житії святих".
Ім'я Параскева з грецької означає П'ятниця. За давньою слов’янською християнською традицією, п’ятий день тижня жінки шанували на її честь і намагалися не робити у цей день важкої роботи.
Але окрім різноманітних прикмет, історія про Параскеву-П’ятницю цікава тим, що має аж п’ять відомих у християнстві різних історії про жінок із таким ім’ям.
Детальніше про це читайте у статті Свята Параскева-П’ятниця: преподобна, великомучениця, пустельниця, покровителька жінок