Із 21-го серпня протягом пів року на другому поверсі Софійського собору в Києві можна буде ознайомитися з унікальними експонатами ХІ-ХІІ століття, дотичними до собору Чернігівського Спаса.
Це – перше представлення в столиці унікальної тисячолітньої національної пам’ятки українського Лівобережжя. Один із найкраще збережених соборів домонгольської княжої доби у Східній Європі, що не має аналогів, символ нашої державності, центр духовності, усипальня чернігівських князів. І це все – Спасо-Преображенський собор Чернігова.
Організатори виставки: Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» у співпраці з Національним заповідником «Софія Київська» та Музеєм Шереметьєвих. Автори виставки: Наталія Реброва та Інна Непотенко, дизайн і художнє оформлення – художник Володимир Таран.
Інформація про чернігівський Спас відсутня в шкільних підручниках з історії, не вивчають цю пам’ятку в закладах вищої освіти, ніхто в Україні, крім вузького кола фахівців, про неї не знає – відтак святині, ровесниці й рівні Софії Київській досі немає в головах тих, хто приймає рішення на різних владних рівнях.
Таку думку скрушно висловлюють керівництво й наукові співробітники Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». І це – сумна правда, яку підтверджує багато некрасивих фактів. Приміром, під стінами собору ззовні і всередині були поховання кількох чернігівських князів, імовірно, й тих, що будували храм, але жодної позначки там досі немає… Жодного візуального знаку про те, що Спас є пантеоном князів, тут ніколи не було встановлено.
При близькому розгляді ця національна пам’ятка виглядає жахливо занедбано і цим викликає подив, нерозуміння, сором і заклик до дії. Великою проблемою для пам’ятки є дірявий дах 70-х років і замокання фундаменту…
Після нещодавнього виселення зі собору парафії УПЦ МП працівники заповідника довго прибирали всередині. Було вивезено 14 причепів сміття... Бо понад 30 років тому УПЦ МП фактично захопила Спасо-Преображенський собор (потім під це були зроблені всі рішення місцевої влади) і церковна громада весь цей час безконтрольно й безвідповідально користувалася пам’яткою національного значення. Чому так сталося, де перебували відповідні контролюючі структури, чому ніхто не захищав тисячолітню споруду? Запитань багато.
Тепер же настав час шукати кошти на реставрацію пам’ятки. І для цього треба про неї розказати й показати всій Україні й світові. Спас має отримати ту увагу, на яку він заслуговує. До речі, макет Спаса в первісному вигляді, який відтворює і його втрачені частини, було зроблено лише нещодавно (РІСУ про це писала). Чому так сталося: нікому не було потрібно?
Настав час розказати і показати широкому українському загалу, і не лише українському, як два брати – Ярослав Мудрий у Києві і Мстислав Хоробрий у Чернігові – тисячу років тому будували державу Русь. Софія Київська нині є головним історичним, культурним і політичним центром України і того світу, який гуртується навколо нас і підтримує. Завдяки збереженості величі Софії наші партнери усвідомлюють, що Україна – окрема європейська держава з тисячолітньою історією. А хто знає про чернігівський Спас, який є не менш важливим за Софію? Крім вузького кола істориків – напевно, ніхто.
А тим часом Спаський собор Чернігова (на Лівобережжі Дніпра) є віддзеркаленням величної Софії. Ці дві споруди будувалися в один час і несли спільне смислове навантаження – окрім духовного центру, це були центри державності.
Спас – це рівня Софії Київської. Наступного року буде 990 років першої писемної згадки про Спас. Спас і Софія – свідки беззаперечної тисячолітньої нашої історії, доказ існування української державності. Спас і Софія мають багато спільного.
На виставці будуть продемонстровані дотичні до Спаса артефакти. Заступниця директорки Національного архітектурно-історичного заповідник «Чернігів стародавній» Інна Непотенко демонструє частину експонатів із фонду заповідника, які будуть представлені в Софії. Тут будуть і експонати від Олексія Шереметьєва.
Спаський собор є не лише символом державності, але й символом утвердження миру після лихоліть, коли сини Володимира Великого – київський Ярослав Мудрий і чернігівський Мстислав Хоробрий – поділили між собою землі й стали рівноправними князями. Починається формування міст Київ і Чернігів за схожим принципом.
На виставці, зокрема, будуть представлені предмети з фондів заповідника: печатка Святослава Ярославича XI століття; скринька-релікварій Спаського собору XI століття; підвіска з зображенням Святого воїна XII століття; писало XII століття; натільні хрестики з різних матеріалів XI–XII століття; монета Херсонесу й ваги XI століття. Софійський собор надає для показу копію фрески «Свята Текля» зі Спаського собору XI століття.
Також відвідувачі виставки в Києві побачать, зокрема, предмети з Музею Шереметьєвих: вірчий знак чернігівського князя Мстислава XI століття; печатку-перстень Всеволода Ольговича XI століття (яка жодного разу не експонувалася); печатки князів Ігоря Святославича і Давида Святославича XII століття. Загалом буде представлено сім печаток чернігівських князів. Це – безпрецедентна подія для фахівців.
Здається, просте і логічне запитання. Але відповіді на нього ні росімперська, ні радянська історіографія досі не дали. Більше того, українських істориків це питання також не цікавило… Принаймні, відповіді в публічному доступі я не знайшла.
Однак не все так погано – кандидатка історичних наук із Чернігова Ольга Гейда таки заглибилася в означену тему і нещодавно оприлюднила результати своїх наукових пошуків.
За її інформацією, до 1669 року чернігівський собор називався Спаським, цьому факту є докази. А в 1685 рокці чернігівський козацький полковник Дунін-Борковський дарує цьому храму розкішне Євангеліє, на якому храм уже називається на честь Преображення Господнього.
Науковиця запитує: чому саме тоді змінилася назва? І висловлює таку гіпотезу: у 1668 році розпочалося антимосковське повстання гетьмана Івана Брюховецького, чернігівський полк на чолі з полковником Дем’яном Многогрішним виступив проти московитів і витіснив їх із Чернігова.
Однак сталося те непросто – московити були закріпилися на території чернігівського Дитинця і оборонялися вісім місяців. Дитинець, саме місто сильно постраждали від воєнних дій — ці факти зафіксовані в описах Чернігова. Тому тодішня козацька влада дозволила міщанам не сплачувати податки аж сім років…
Наступний після Дем’яна Многогрішного полковник – Дунін-Борковський – після цих буремних подій розпочав реконструкцію чернігівської фортеці на Дитинці.
Науковиця Ольга Гейда висловлює гіпотезу: разом із реконструкцією Дитинця (Валу), оборонних споруд, фортифікацій ремонтують і Спаський собор. Напевно, тоді ідея преображення і була принесена в центральний храм міста. І вже в документах XVIII століття Спас іменується Спасо-Преображенським собором.
##DONATE_TEXT_BLOCK##