«Радуйся, радосте наша, покрий нас від усякого зла чесним Tвоїм омофором».
(Приспів ікоса акафіста празника)
Радуйся, бо Ти удостоїлася милості у самого Бога.
Радуйся, бо Ти одна з усього людського роду, через Твою досконалу покору і смирення, через Твоє праведне святе життя стала гідною прийняти у своє лоно і народити Єдинородного Сина Божого і Спасителя світу нашого Господа Ісуса Христа.
О, Причиста Діва Маріє! Тебе, сповнюючи волю Всевишньго і від Його святого Імені вітав і закликав цим словом «Радуйся» Божий післанець святий Архангел Гавриїл.
А відтоді, через віки і понині, тисячі і мільйони щиро люблячих Тебе, Твоїх любих дітей, вітають Тебе цим Ангельським вітанням, яке стало спасенною молитвою. Та для того, щоби ця молитва була прийнята у небі, вислухана і сповнена, щоби ми були захищені і врятовані від всякого зла, нам самим необхідно бути чесними, бо чесний Покров – тільки для чесних. Так, він є і для грішних, але тільки тих, які щиро каються у своїх гріхах, навертаються до Бога, а ,значить – перероджуються, переображаються і тим самим, стають новими людьми. Над такими, уже люблячими з чистим серцем Божими дітьми і простягається і ніколи не відступає Покров Матінки Небесної.
Це і є спасенний шлях для кожного християнина. Він – запевнення і надійний порятунок і будь – якого населення(села, міста чи країни), народу та держави.
В 1912 р. Св. Отець Пій Х, підтримуючи духом нашого єпископа Микиту Будку, сказав такі слова: «Ваш народ не може загинути, бо має дві запоруки: ваш народ любить Євхаристійного Ісуса і Пречисту Діву Марію. З цими запоруками народ не може пропасти».
Народ, так! А держава…?
Так , ми любимо Спасителя і Пресвяту Марію, а чи любимо своїх братів і сестер українців так, як закликає нас до цього наш Небесний Вчитель??? Якби так, то ми християни традиційних Церков вже давно об’єдналися б в одну Церкву, щоби врятувати нашу державу. Бо тільки Церква може консолідувати наше суспільство і позитивно впливати на всю владу, на всі державотворчі процеси, навчаючи і спонукуючи всіх до чесних, справедливих і жертовних взаємовідносин. Та, на превеликий біль і жаль, незважаючи на страшну загрозу нашої незалежності, ми не робимо рішучих кроків до єднання. А що вже тоді говорити про нашу владу і політиків між якими постійно чвари, розколи, протистояння?
Священнослужителі могли б кожне село, місто і всю Україну віддати під Покрову Богородиці, але це буде даремно і непотрібно, якщо християни не зміняться, щоби бути гідними Небесного Заступництва Богородиці. Скільки потрібно ще прикладів і знаків із неба, щоби ми правдиво навернулися до Бога і почали жити за Його Заповідями? Хіба недостатньо Константинополя, Гваделупе, Почаєва, Зарваниці, Люрду, Фатіми, Гошева, Каїру, і т.д., і т.д.
Сьогодні наша бідна Україна у вогні війни, який без Божої сили і допомоги нам не загасити. Добре знаю історію, як Божа сила врятувала від пожежі будинки віруючих людей. Це було ще за радянських часів. В одному селі загорівся будинок працівників ферми. Сильний вітер ніс полум’я в сторону житлового будинку, який був поряд. Кілька десятків людей, розуміючи своє безсилля кинулися до будинку з криком: «Виносіть все з будинку, згорите!». Господиня з переляку, як вкопана, стояла нерухома. І тут до неї підійшла сусідка і кілька разів сказала: «Швидко неси ікону «Неопалима купина»». «Але я не маю такої»,- відповіла вона. «Ну тоді я свою принесу».
Через кілька хвилин вона повернулася і тричі з молитвою до Богородиці зі сльозами на очах обійшла навколо хати.
І раптом, чудо! Сніп полум’я повернувся в іншу сторону де мешкала ця рятівниця. Тепер вона також тричі з цією ж молитвою обійшла вже свою хату.
І знову, чудо! Вогонь повернувся на пустир і тривав до кінця, поки повністю згорів колгоспний будинок.
Нам би, сьогодні у вільній Україні такої довіри до Божої сили і Покрову Богородиці.
Ми, віруючі, молимося в основному, щоб нам було добре тут на землі. А необхідно найперше молитися, щоб ми були добрими і не лише до себе, до своїх рідних чи друзів, а , без жодного винятку до всіх українців, та й людей будь – якої нації. («Шукайте найперше Царства Небесного, а все інше вам додасться»,- сказав Господь). А якщо б ми ще дійсно змінили своє життя, в усьому намагалися бути чесними, то над нами усіма, над усією Україною і простягнувся би чесний і рятівний Покров Божої Матері. А під Ним, під Його захистом ми були б збережені від усякого зла і бід, від усіх ворогів видимих і невидимих. Тоді це і була б наша повна перемога! Амінь!