Один з провідних "спонсорів" проекту, єврей Павло Фукс перед війною винаймав харків'ян за гроші, аби ті малювали на стінах міста свастики - тим самим створюючи "правильне інформаційне тло" перед вторгненням Росії в Україну.
Про це пише "Громадське" з посиланням на американське видання Rolling Stone. Це видання опирається на інформацію з американської розвідки та України.
За інформацією видання, Фукс платив через посередників від 500 до 1500 доларів за малювання нацистських графіті. Робили вони це з грудня по лютий. За задумом, це мало створити правильне інформаційне тло перед вторгненням і довести «нацифікованість» України.
Rolling Stone нагадує, що Фукс — єврей і є одним з основних спонсорів побудови Меморіалу жертвам Голокосту в Києві.
А втім, якщо ця інформація офіційно підтвердиться, це стане черговим доказом того, що Росія фабрикує свої вигадані підстави дня вторгнення в Україну, як-от «нацифікація», пише видання.
Рух «Чесно» запустив реєстр зрадників, у якому активісти збирають інформацію про представників влади та бізнесу, що стали колаборантами. До реєстру зрадників вносять тих, хто: не визнає агресію РФ та її вторгнення в Україну, а також закликає до співпраці з окупантами; добровільно йде працювати на посади у новостворені органи окупаційної влади; фінансово чи матеріально допомагає окупантам на українській території.
Активісти просять людей надавати інформацію про тих, кого вони вважають зрадниками у своїх громадах.
Провідний науковий співробітник "Дух і Літера" Олексій Панич у дописі в Фейсбук наголосив: "Коли українські активісти до війни кричали, що "Меморіальним Центром Голокосту Бабин Яр" керує антиукраїнське кубло, українська влада удавала, що "не чує". Навпаки, всіляко васьваськалася з тими, хто під пригожим "міжнародним дахом" розбудовував у центрі Києва "національну пам'ять українців" на власний приватний смак та власні зароблені в Росії гроші. Війна все це неподобство "обнулила". Після війни - лише держава Україна, лише Національний меморіал. Після війни - тобто після нашої перемоги. Іншого фіналу цієї війни бути не може".
Довідка: Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр" створено у 2010 році. У 2018 році історики Інституту історії України НАН (група під керівництвом Ігоря Пошивайла) представили громадськості проект Концепція Меморіального музею пам’яті жертв Бабиного Яру.
До 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру у 2016 році створили благодійний фонд "Меморіал Голокосту "Бабин Яр", тоді ж оголосили плани про будівництво меморіального центру на території.
У грудні 2019 року фонд повідомив про зміну керівництва, яку попередня команда назвала "раптовою і непоясненою". Новим генеральним директором фонду призначили Максима Яковера, художнім керівником проєкту меморіалу "Бабин Яр" став Ілля Хржановський – російський режисер, відомий за проектом "ДАУ". У лютому 2019-го презентували нову концепцію Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", який з'явився за ініціативи та коштом російських бізнесменів Михайла Фрідмана, Павла Фукса та Германа Хана.
Тоді ж українські історики, які не погоджувалися з концепцією російського проекту Меморіального центру, представили проект розширеного Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".
У червні 2020 року міністр Міністерства культури України Олександр Ткаченко пообіцяв, що у 2021 році меморіал у Бабиному Яру буде збудовано саме на базі проекту Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", а не російського проекту МЦГБЯ.
Київські професори, публіцисти, журналісти, літератори, історики та інші видатні діячі звернулись до Київради з проханням не підтримувати російський проект реконструкції Бабиного Яру.
У червні 2021 року російсько-український бізнесмен Павло Фукс, проти якого РНБО запровадила санкції, оголосив про вихід зі складу наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".