Столітній ювілей Згромадження Пресвятої родини монахині УГКЦ відзначили у Зарваниці

На Тернопільщині урочисто відзначили 100-літній ювілей Згромадження сестер Пресвятої Родини УГКЦ.

На Тернопільщині урочисто відзначили 100-літній ювілей Згромадження сестер Пресвятої Родини УГКЦ. Монахині цього чину опікуються сиротами, катехизують дітей та дорослих, відвідують хворих та виконують різного роду харитативну діяльність.

У Марійському духовному центрі Зарваниця з нагоди ювілею єпископ Тернопільсько-Зборівський Василій (Семенюк) 4 грудня відслужив Архиєрейську Літургію. Звертаючись до сестер Згромадження Пресвятої Родини, він наголосив, що своєю невтомною працею вони рятують тисячі душ.

«Монастир – не притулок для тих, що не можуть жити у світі поміж людей. Монаше покликання – це особливий Божий вибір, який ми можемо прийняти, або відкинути. Своїм служінням монахи народжують тисячі дітей для Небесної Вітчизни», - сказав єпископ.

Напередодні, як інформує сайт Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ, у залі обласної філармонії пройшла урочиста Академія. На ній сестри представили історію згромадження та його діяльність від часу його заснування у 1911 році.

Довідка: Згромадження у 1911 році заснував о. Олександр Дикий, співзасновниками були − о. Теофіл Горникевич та перша сестра згромадження − с. Тереза Текля Юзефів. Із 1912 року монастир перенесено до села Гошів (Івано-Франківська обл.) На час ліквідації УГКЦ у 1946 р. нараховувалося 78 сестер у 20 домах Львівської, Станіславівської та Перемиської єпархій. У підпіллі сестри займалися приготуванням дітей до першої сповіді. Активно діяли у період легалізації УГКЦ.

Сьогодні у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільсько-Зборівській та Бучацькій єпархіях працює 77 сестер, з них 3 новички. Також сестри ЗСПР живуть в Італії та Канаді.

Сестри служать у різних сферах, відповідно до харизми згромадження. Вони навчаються, викладають у богословських навчальних закладах. Зокрема в Українському католицькому університеті та у духовній семінарії. Важливе місце займає апостольська праця, відповідна до актуальних потреб Церкви: праця з родинами, християнське виховання дітей і молоді при церквах, у дитсадках, школах, опіка над сиротами, обслуговування хворих у лікарнях. Сестри способом власного життя, за прикладом Пресвятої Родини, практикують євангельські ради, як сказав Христос: «Пшеничне зерно, коли впаде на землю і умре, багато плоду приносить».