Після підписання Президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом указу про зміну статусу собору Святої Софії, згідно з яким замість музею собор стає мечеттю, пройшов тільки один день, проте міжнародна спільнота вже встигла вибухнути шквалом невдоволень.
«Міжнародним протестом» західні ЗМІ називають реакцію дипломатичної Європи на такі дії Ердогана. Рішення про перетворення Святої Софії з музею на мечеть викликало злість цивілізованого світу, тоді як президент Туреччини заявляє, що Туреччина у такий спосіб "здійснює свої суверенні права". Про це повідомляє агентство Reuters.
Вже 24 липня у Святій Софії відбудуться перші молитви. Адміністрування собору буде передано Міністерству у справах релігій.
Першими свою реакцію з приводу рішення Туреччини змінити статус собору Святої Софії в Стамбулі висловила Франція. Про це йдеться в поширеній у суботу заяві глави французького МЗС Жан-Іва Ле Дріана, повідомляє УНН.
“Франція глибоко шкодує про рішення Державної ради Туреччини змінити статус музею собору Святої Софії і прийнятому президентом (Тайїпом) Ердоганом указі щодо передачі собору під контроль управління у справах релігій”, — йдеться в заяві.
Як підкреслив глава французького МЗС, “такі рішення ставлять під загрозу один з найбільш символічних актів Туреччини про світський і сучасний характер” держави. “Слід зберегти цілісність цієї релігійної, архітектурної та історичної перлини, символу свободи релігії, терпимості і різноманітності, об’єкту, включеного до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Собор Святої Софії повинен продовжувати бути свідченням різноманітності релігійної спадщини, діалогу і терпимості”, — заявив Ле Дріан.
Німецькі політики також стурбовані ситуацію навколо собору Святої Софії. Речник Федерального уряду з питань релігій Маркус Грубель (ХДС) висловлює жаль з приводу неминучого перетворення Святої Софії на мечеть.
«Я шкодую, що Свята Софія тепер буде доступна для молитви виключно однієї релігії. Споруда має історичне значення як для християнства, так і для ісламу. У зміні статусу (собор) повинен слугувати точкою зустрічі, обміну між двома релігіями", — сказав Грубель для Універсального інформаційного агентства (KNA), повідомляє Orthodoxtimes.
Європейський союз також висловлює жаль з приводу такого рішення Туреччини. Про це йдеться в заяві високого представника ЄС із закордонних справ Жозепа Борреля.
"У Туреччині склалися усталені традиції збереження культури, а також визнана традиція інтелектуальної і культурної відкритості. Викликає жаль рішення Державної ради Туреччини про скасування одного із знакових рішень сучасної Туреччини і рішення президента Ердогана поставити пам'ятник під управління президентства у справах релігії", — йдеться в заяві.
В ЄС нагадали, що Туреччина, будучи одним із засновників Альянсу цивілізацій (міжнародної організації p налагодженнz міжнаціонального, міжкультурного та міжрелігійного діалогу та взаємодії), "взяла на себе зобов'язання сприяти міжрелігійному і міжкультурному діалогу та заохочувати терпимість і співіснування".
США називає вчорашнє рішення турецької влади невтішним. Прес-секретар Державного департаменту США Морган Ортагус висловила розчарування рішенням турецького уряду про перетворення Святої Софії на мечеть, повідомляє Голос Америки. Вона закликає турецький уряд залишити відкритим доступ до собору для всіх відвідувачів.
"Ми маємо надію, що уряд Туреччини залишить відкритим доступ до Святої Софії для всіх відвідувачів і сподіваємось почути його плани щодо постійного керівництва Собором Святої Софії, щоб забезпечити її доступність без перешкод для всіх", — сказала вона.
У свою чергу уряд Греції вирішив ввести жорсткі санкції проти Туреччині. Прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс розпочав телефонні перемовини з міжнародними партнерами у відповідь на рішення про перетворення Святої Софії на мечеть. Про це повідомляє Orthodoxtimes.
Відомо, що очільник уряду Греції зараз перебуває на о. Корфу, де веде спілкування із Вселенським Патріархом Варфоломієм і висловлює йому свою підтримку.
«Греція рішуче заперечує рішення Туреччини перетворити святу Софію на мечеть. Таке рішення – адже минуло вже 85 років з часу оголошення Святої Софії музеєм — ображає універсальний характер пам’ятки. Це рішення також ображає всіх тих, хто визнає пам'ятник як всесвітню спадщину. Крім того, це, безумовно, впливає не тільки на відносини Туреччини з Грецією, а й на її відносини з Європейським Союзом, ЮНЕСКО та світовою спільнотою в цілому", — заявив прем'єр-міністр Кіріакос Міцотакіс.
Свою підтримку Вселенському Патріарху Варфоломію вислови також і колишній президент Греції Прокопіс Павлопулос, повідомляє Romfea.
«Зараз я кажу не тільки як громадянин Греції та Європи, але і як православний християнин. Висловлюю Вселенському Патріарху повну підтримку в його великій боротьбі на захист православ'я, християнства взагалі, а також культури, проти жорстокого релігійного та культурного осквернення Святої Софії Туреччиною і особисто її президентом Реджепом Тайіпом Ердоганом», — сказав експрезидент Греції.
Прокопіс Павлопулос наголошує, що такі дії Туреччини свідчить про те, що, турецьке керівництво не тільки не сподівається на демократизацію та модернізацію держави, а навпаки, "допускає" моменти варварства в бік всього грецького, православ'я та християнства взагалі.
Свої переживання висловив також і Папа Римський Франциск. Під час недільного звернення до вірян на площі Святого Петра у Ватикані він повідомив, що йому боляче через надання статусу мечеті музею собору Святої Софії, інформує Vatican News. “Я думками у Стамбулі, думаю про Святу Софію і мені боляче”, — сказав Понтифік.
Пояснити такі дії Ердогана береться грецьке видання News247.
За словами місцевого оглядача, упродовж останніх двох років великі іноземні інвестори залишають Туреччину, роблячи турецьку економіку особливо вразливою. У такому ключі дії Ердогана можна легко зрозуміти. Економіка Туреччини у вільному падінні. Тому Ердоган прагне зберегти свою владу навіть через символізм.
Відомий турецький економіст Мустафа Сонмез у своїй публікації виданню Al-monitor роз’яснює кроки політичного лідера Туреччини в аспекті турецької економіки.
За його словами, через дворічний відтік іноземного капіталу на загальну суму 15 мільярдів доларів поточний дефіцит торгівлі країни зараз фінансується за рахунок валютних резервів центрального банку Туреччини (які, звичайно, не є необмеженими).
«Прямі іноземні інвестиції також демонструють величезний спад. Нещодавно шведська компанія Telia (активна в галузі мобільної телефонії) продала свою частку в Turkcell, забравши з собою 530 мільйонів доларів. Згодом німецький автомобільний гігант Volkswagen оголосив, що назавжди відмовляється від бізнес-плану будівництва великої фабрики в Західній Туреччині, яка могла би будувати 40 000 транспортних засобів на рік. Такі ж тенденції відображені і на турецькому фондовому ринку. Все це стало сумним подарунком для Ердоган. Він змушений керувати країною, заглядаючи в 2023 рік, коли повинні відбутися чергові президентські вибори. Саме тоді країна відзначатиме 100-річчя з часу заснування Турецької Республіки», — стверджує Мустафа Сонмез.
Автор також наголошує, що багато грошей Ердоганом було витрачено на зброю та оборону.
«У той же час, коли Туреччина стикається з нерозв'язною проблемою відтоку іноземного капіталу, вона все більше і більше "відкривається" дипломатично, що також коштує чималих грошей. Участь держави у громадянській війні в Лівії, її втручання в Сирії, а також вагома військова та економічна присутність в Африці щедро фінансуються і викликає значне збільшення військових витрат. Згідно з дослідженням Стокгольмського міжнародного інституту пошуку миру, Туреччина займає 16-те місце у списку країн за обсягами військових витрат», — додає економіст.
З огляду на все це, Мустафа Сонмез робить висновок, що всі вище приведені економічні негаразди "винагороджують" популістську політику Ердогана у справі перетворення Святої Софії на мечеть.