Територія заповідника «Софія Київська» збільшилася на 14 гектарів

Територія Софії Київської та її буферних зон збільшилася зі 111 до 125 га, але історичні багатства пам`ятки ще доведеться остаточно підрахувати, дослідити і оцінити. Про це повідомляє «Київ. Коментарі» за результатами конференції «Методологічні проблеми пам`яткоохоронних досліджень».

Як розповіла директор НДІ пам`яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму Олена Сердюк, існує ціла низка проблем, які стосуються історико-культурної значущості Софії: «Сьогодні там близько 400 об`єктів культурної спадщини. Однак ми не знаємо остаточного переліку щойно виявлених пам`яток, а це 283 об`єкти, не знаємо, як потрібно їх реставрувати, зберігати, визначати подальшу долю. Тому ми запропонували провести історико-культурну інвентаризацію цієї території з визначенням цінності кожної будівлі та коригуванням списку пам’яток за категоріями».

За словами Сердюк, був сформований попередній перелік пам`яток, які можна віднести до пам`ятників національного значення. Туди увійшло кілька десятків будівель, серед яких «Будинок барона» і знаменита караїмська кенаса на вул. Ярославів Вал; Будинок міської поліції на Великій Житомирській, будівля готелю «Лейпциг» на Володимирській і інші старовинні будівлі. Окремо пропонується розглянути питання про будівлі з високою цінністю інтер`єрів (на зразок того ж «Замку барона»), щоб у подальшому розробити проектно-реставраційну документацію і функціонально адаптувати кожну з них.

Що стосується самої Софії Київської, то в цьому році проведення масштабних реставраційних робіт там не планується. Зате буде приділено більше уваги організації та управління буферною зоною заповідника - аж до питань створення тематичних кафе, ресторанів і сувенірних магазинів, розробки табличок, покажчиків, пам`ятних знаків і всього того, що може підкреслити значимість території і самої пам`ятки.

Окремо планується продовжувати та археологічні дослідження. «На сьогодні визначено 9 пам`яток археології, але є й інформація про ще декілька десятків нововиявлених об`єктів, - зазначив Тимур Бобровський, заступник директора НДІ пам`яткоохоронних досліджень. - Підземні споруди, що існують під містом Ярослава саме в околицях Софійського заповідника, - це, з одного боку, унікальні пам`ятники середньовічної підземної архітектури, а з іншого - абсолютно невідомий для нас пласт об`єктів, які опосередковано можуть впливати і на стан наземних споруд, у тому числі й самої Софії».

Що стосується скандального будівництва по вул. Гончара, 17-23, то, за словами першого заступника голови Держслужби з питань національної культурної спадщини Віктора Вечерського, забудовник погодився знизити поверховість, так що хмарочосів там не буде. При цьому, щоправда, заступник голови Держслужби не зміг відповісти, скільки ж поверхів планується звести, як варіант назвавши число «сім». Він також вважає, що не варто хвилюватися з приводу будівництва підземного паркінгу на тому самому об`єкті. «Софія Київська підпорядковувалася такому потужному відомству, як Мінрегіонбуд, директор заповідника Неля Куковальська має інженерну освіту. Тому якби там дійсно були якісь небезпечні процеси, то у нас би вже були не розмови, а готова концепція і проект інженерних протиаварійних заходів. Я поки що про таке не чув», - заявив Вечерський.