У цьому матеріалі ми зібрали інформацію про Томоси: Російської, Елладської, Румунської, Сербської, Польської, Албанської та Болгарської Церков, а також Церкви Чеських земель і Словаччини.
У деяких православних Церков світу є спеціальні документи про незалежний статус. Вони називаються Томосами (докладніше, що таке Томос та які бувають автокефальні Церкви в спеціальній інфографіці РІСУ). Ми проаналізували Томоси інших Церков і зробили довідковий матеріал по кожному з них.
Зазначимо, що не кожна Православна Церква має Томос. Так історично склалося, що у давніх Церков, що постали в епоху Вселенських Соборів, Томосів немає. Такі документи є тільки у нових Церков, які в той чи інший час від’єднувались від Константинопольського Патріархату. Виключенням є Грузинська Православна Церква – вона відділилась від Антіохійського Патріархату ще в ранньому Середньовіччі, однак коли її автокефалії була відновлена, Константинопольський Патріархат видав їй Томос про визнання. Також зазначимо, що Російська Церква отримала не Томос, а Грамоту, оскільки в той час не видавали Томосів. Фактично ця грамота є аналогом сучасних Томосів.
У цьому матеріалі ми зібрали інформацію про Томоси: Російської, Елладської, Румунської, Сербської, Польської, Албанської та Болгарської Церков, а також Церкви Чеських земель і Словаччини.
Ми проаналізували наступні фактори в документах цих Церков: коли було видано Томос, який статус Церкви встановлювався, який статус Церкви існує нині, чи згадується ім’я Предстоятеля Церкви в Томосі, чи підкреслена роль світської влади в отриманні автокефалії, який орган наділяється повнотою церковної влади та чи отримуватиме нова Церква святе миро від Константинопольського Патріархату.
Детально ознайомитись з текстом кожного Томосу окремо, можна на сайті наших колег – Cerkvarium.