Коли закінчується рік, прийнято підводити короткі підсумки. Автор спробував перелічити головні події в життєдіяльності українських протестантів. Свій топ-10 він вибудував на невеличкому опитуванні, яке було проведене в соціальних мережах.
Висвітлене нижче не є вичерпним списком всього того, що відбувалося протягом 2016 р. в кожній протестантській деномінації, об’єднанні чи церкві. Заради того, щоб уникнути порівнянь та вподобань, я не мав на меті вистроїти зазначені події в хронологічному або пріоритетному порядку. Посилаючись на те, що подій, в доволі таки неоднорідному протестантському середовищ, відбулося все ж таки більше, а смаки та вподобання прихильників тієї чи іншої конфесії доволі таки різні, я спробував нагадати лише про загальні та найбільш актуальні, суттєво впливові та абсолютно резонансні події.
1. Друга конференція проекту “Реформація 500”. Конференція «Реформація: східноєвропейські вимірювання», яка відбулася в Національному університеті «Острозька академія», об’єднала навколо себе близько сотні дослідників та науковців (різних конфесій), людей світської академічної сфери і церковних служителів. Захід був ініційований Ресурсно-дослідницьким центром Євро-Азіатської акредитаційної асоціації. Доповіді конференції були опубліковані в спеціалізованому випуску журналу «Богословські роздуми».
2. «Слов'янський Біблійній коментар. Сучасна біблійна перспектива». Це перший однотомний Коментар на всі канонічні книги Священного Писання, написаний східнослов’янськими авторами за останні сто років. Виданий (поки що) російською мовою накладом 10000 екземплярів та обсягом 1840 сторінок. Всього в написанні тексту Коментаря взяли участь 94 автори, які також є церковними служителями Євро-Азіатського простору. Перша презентація за участю євангельських авторів пройшла 1 жовтня 2016 р. в стінах Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Наразі планується переклад Коментаря англійською мовою, та переклад українською мовою з доопрацюванням під український контекст.
3. Указ Президента України №357/2016 про відзначення в Україні 500-річчя Реформації. Висловлюючи повагу до ролі протестантів в українській історії та становленні незалежної держави, і оцінюючи вагомий внесок протестантів в розвиток релігійної, культурної та соціальної сфери, своїм указом Президент Петро Порошенко напередодні святкування 500 років Реформації доручає Кабінету Міністрів за участі представників протестантських релігійних організацій розробити низку заходів з підготовки та відзначення в Україні 500-річчя Реформації. Згідно Указу питання фінансування також покладається на міністрів.
4. Проект Реформація 500 (#R500). Міжденомінаційний проект, який стартував в рамках ініціативи Президента України і об’єднав навколо себе представників різних протестантських церков та організацій України. Оргкомітет має на меті перетворити це починання на справжній громадянський рух, познайомити громадян нашої країни з життєвими цінностями Реформації, закликати до оновлення всіх сторін особистого й суспільного життя згідно біблійних принципів.
5. Другий Світовий конгрес п’ятидесятників у Львові. Конгрес мав на меті ствердження сутності П'ятидесятниці, передачу досвіду молодому поколінню священнослужителів. Головним девізом стало твердження: «П’ятидесятниця – відповідь на виклики сучасності». Участь у конгресі взяли близько 2 тисяч священнослужителів — керівників національних об'єднань християн віри євангельської, єпископів и пасторів, дияконів и благовісників, молодіжних служителів та місіонерів слов'янських п’ятидесятницьких церков з різних континентів.
6. Школа капеланів. Одна з великих подій, яка пройшла не зовсім поміченою в протестантському середовищі. І хоча мобілізація та навчання військових капеланів, волонтерів, представників церков для праці на Сході України не є суто протестантською ініціативою, слід все ж таки відмітити той факт, що серед капеланів багато і протестантських служителів. Школа поєднує в собі «Громадське об’єднання українського капеланства» та «Асоціацію професійних капеланів». Головою названих організацій є єпископ релігійного центру ХВЄ Кіровоградської області. В цьогорічному навчанні брали участь близько 200 учасників. Школа капеланів має міжконфесійний статус, в ній є представники 12 деномінацій. Також вона співпрацює з юдеями та мусульманами, допомагаючи їм налагодити роботу в гарячих точках.
7. Стандарти з богослов’я, визнання богословських дипломів та розвиток університетської теології в Україні. Представники Євро-Азіатської акредитаційної асоціації щільно співпрацюють з Громадською радою з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями при Міністерстві освіти і науки України. Найбільшим досягненням Громадської ради у 2016 році можна вважати початок державного визнання документів про вищу освіту, наукові ступені та вчені звання (видані у вищих духовних навчальних закладах до вересня 2014 р.), та початок роботи Комісії з державного визнання документів про вищу духовну освіту та Комісії з державного визнання документів про наукові ступені та вчені звання, видані вищими духовними навчальними закладами.
Також, на жаль, християнською громадськістю не було замічено, що з квітня 2016 р. в Україні почала працювати Підкомісія (041) з богослов’я Науково-методичних комісій вищої освіти Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України, яка на сьогоднішній день сформулювала стандарти для рівня «бакалавр» та «магістр». У процесі розробки знаходяться стандарти по богослов’ю для рівнів «молодший бакалавр» та «доктор філософії (Ph.D. у сфері богослов’я)».
8. Книги. З «протестантської» літератури 2016 року слід зазначити появу українського видання біографії відомого лютеранського теолога і пастора – «Дітрих Богьоффер: пастор, мученик, пророк, змовник — праведник проти Третього рейху». Переклад взяло на себе київське видавництво «Книгоноша». Ще однією важливо книжкою, яка вийшла з-під пера реформатського богослова Дмитра Бінцаровського, є праця «Історія сучасного богослов’я» (російською мовою). Важливою рисою книги є те, що автор спирається на першоджерела, тобто на праці розглянутих богословів, враховуючи при цьому і сучасні дослідження їх інтелектуальної спадщини.
9. Скандали. Підводячи підсумки року, не можна оминути і скандали, які були притаманні протестантському середовищу в минулому році. Перш за все це секс-скандал з нігерійським пастором Сандеєм Аделаджою, пастором харизматичної церкви «Посольство Боже». Стверджується, що пастор за допомогою різних маніпулятивних методів, використовуючи своє положення, примушував своїх парафіянок вступати з ними в статеві контакти. Ряд протестантських служителів підписали звернення глав євангельських церков України до українського народу відносно діяльності громадянина Нігерії Сандея Аделаджі та Володимира Мунтяна.
Ще один скандал був пов’язаний з пастором церкви «Город Света» Дмитром Масоном. Як відомо, пастор, розлучившись зі своєю дружиною, не збирався полишати керівну посаду в своїй церкві, проповідуючи з кафедри і виправдовуючи свій вчинок. Після цього випадку Українська Міжцерковна Рада зробила заяву щодо розлучень служителів.
І на останок, проросійська позиція та анти-майданівська риторика американського пастора українського походження Олександра Шевченка викликала неабияке обурення серед українських протестантів. На тлі військової агресії Російської Федерації проти України зміст його книги «Церква та громадянське суспільство» (російською мовою) є дуже образливим для багатьох євангельських служителів.
10. Misanthropic Church. Поява в соціальній мережі Facebook групи «Misanthropic Church: рупор здорового глузду» об’єднала навколо себе багатьох протестантських вільнодумців, критично налаштованих та несистемно мислячих представників євангельського співтовариства, та на сьогоднішній день має 5000 тисяч «фоловерів». Гострі теми, вільні погляди, непопулярні точки зору, знаходять все більше і більше підтримки серед молодих та прогресивних євангеліків, а також серед розчарованих в інституціональній церкві прихожан.
Усвідомлюючи те, що цей список може бути продовжений, я свідомо не ставлю крапку. Маю надію на те, що мій топ-10 не є лише суб’єктивною точкою зору, але в загальному окреслює контури протестантської активності у 2016 р. Як бачимо, вона доволі таки різнопланова, як і саме явище протестантизму. Переконаний, що подібні підсумки потрібні для того, щоб подивившись назад, ми, протестанти України, змогли сказати, що ми все ж таки досягли якихось вершин, не стоїмо на місці, вчимося на помилках, тощо. Молюся, щоб 2017 рік був ще більш щедрим на корисні для церкви та суспільства заходи та події і більш скупим на всілякі скандали та інтриги.