Про це повідомив директор департаменту комунікацій Інституту Горшеніна Володимир Застава на прес-конференції, представляючи результати телефонного опитування «Моральність українського суспільства: ставлення до смерті».
Про це повідомив директор департаменту комунікацій Інституту Горшеніна Володимир Застава на прес-конференції, представляючи результати телефонного опитування «Моральність українського суспільства: ставлення до смерті».
Зокрема, більше третини українців (38,4%) виступають за поновлення смертної кари у разі тяжких злочинів проти особи. Близько чверті (25,7%) вважають цей захід покарання допустимим у разі зґвалтувань неповнолітніх, а кожний шостий – у разі виробництва і розповсюдження наркотиків (14,9%), хабарництва в особливо великих розмірах державними чиновниками (14,3%). Вважають, що застосовувати смертну страту слід за організацію терористичного акту, 6,7%, за розкрадання державного майна в особливо великих розмірах – 5,6%, за організацію військового перевороту – 4,2%, за організацію замаху на життя глави держави – 3,8%, за державну зраду – 3,2% опитаних. Виступають за повернення смертної страти за інші злочини – 2,9% респондентів, а 2,6% важко відповісти на це запитання. При цьому 30,8% громадян України виступають проти поновлення смертної страти.
Більше третини респондентів (37,1%) категорично проти легалізації евтаназії в Україні. При цьому майже така сама кількість опитаних (36,8%) вважають евтаназію допустимої у разі невиліковної хвороби, яка завдає хворому страждань. Кожний шостий українець (15,7%) вважає, що самогубство з лікарською допомогою може відбуватися за бажанням будь-якої людини без пояснення їм причин такого рішення, а 8,2% допускають, що на евтаназію можна піти в тому випадку, якщо людина довгий час перебуває в комі, а 2,5% - у старості, після певного віку. Важко відповісти на це запитання 5,3% респондентів.
Експерт Інституту Горшеніна Наталія Клаунінг відзначила, що у 2007 році кількість людей, які були категорично проти евтаназії, була набагато більшим – 57%.
В.Застава, коментуючи відповіді на перших два запитання, підсумував, що українське суспільство допускає, що смерть може бути покаранням, але не розглядає смерть як порятунок.
Більшість громадян України (59,7%) засуджує самовбивць. Не засуджують близько чверті респондентів (26,1%), а 14,2% важко відповісти на це запитання.
Майже половина українців (45,8%) іноді думають про смерть. При цьому кожний шостий опитаний (15,4%) зізнався, що думки про смерть відвідують його часто. Заявили, що ніколи не думають про це, більш третини респондентів – 38,8%.
Більше половини опитаних (52,3%) вважають, що звичайно людина дотримується моральних норм через внутрішні переконання. Близько третини (35,8%) вважають, що людина дотримується моральних норм для того, щоб добре виглядати в очах оточуючих. Відповідь «інше» на це запитання дали 2,4% респондентів, а 9,5% важко з відповіддю на нього.
В.Застава відзначив, що в цілому лише половина українців вважає, що моральних норм потрібно дотримуватися за внутрішніми переконаннями, причому порівняно з 2007 роком ця цифра зменшилася.
За словами Н.Клаунінг, сьогодні присутній тренд, що моральним бути не дуже модно, оскільки моральність не сприяє зароблянню грошей.
Також В.Застава підкреслив, що сьогодні у суспільстві ще тільки відбувається переоцінка цінностей. Зокрема, змінюється ставлення до сексу, до людей з нетрадиційною орієнтацією.
«Образно кажучи, суспільство Радянського Союзу начебто відвідувало ясельну групу, і знаєте, так, по-дитячому, закривало очі на цілий ряд реальних і неоднозначних проблем, вважаючи, наприклад, що сексу, проституції або нетрадиційної сексуальної орієнтації просто не існує. Сьогодні суспільство перейшло до підготовчої групи, вже визнається існування низки проблем, але все ще достатньо певних табу. Що буде через десять років – подивимося», – відзначив В.Застава.
Телефонне опитування «Моральність українського суспільства: ставлення до смерті» проводився Інститутом Горшеніна з 11 до 13 жовтня. Всього згідно з випадковою вибіркою було опитано 1000 респондентів віком від 18 років у всіх обласних центрах України, містах Києві і Севастополі. Квотами були регіон проживання, стать і вік респондентів. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/-3,2%. Про це інформує УНІАН-релігії.