Своїми ідеями щодо єдності Церкви Митрополит Андрей (Шептицький) наближав сучасний екуменізм. Про це під час третього вебінару УГКЦ з історії Церкви сказав директор Інституту історії Церкви Українського католицького університету о. д-р Андрій Михалейко.
Провідний фахівець з історії Церкви усім, хто зареєструвався на онлайн-семінар, виклав своє бачення на тему: «Митрополит Андрей Шептицький і питання єдності Церков». Розкриваючи тему вебінару, отець Андрій розповів про ставлення Католицької Церкви до питання єдності Церков наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть, про діяльність Митрополита Андрея у контексті римської унійної політики, виклав головні теоретичні засади екуменічного богослов’я тодішнього очільника УГКЦ.
Як зазначив отець-доктор, зміна у ставленні Католицької Церкви до Східних Церков відбулася з понтифікатом Папи Лева ХІІІ, про що свідчили, зокрема, включення до католицького календаря свята Святих Кирила і Методія у 1880 році, заснування навчальних колегій для вірмен (1883) та русинів (1897), Апостольський лист «Preclara gratulationis» та Апостольське послання «Orientalium dignitas ecclesiarum».
На думку директора Інституту історії Церкви УКУ, на діяльність Митрополита Андрея з поєднання Церков вплинула як тогочасна римська унійна політика, особисте знайомство зі Святішим Отцем Левом ХІІІ, так і контакти з тогочасними прихильниками унійного руху, зокрема, з російським філософом і богословом Володимиром Соловйовим, хорватським єпископом Йосифом Штральмаєром. Навіть обставини свого ув’язнення у часи І Світової війни Митрополит використав для користі для поєднання Церков. Знаменним є той факт, що саме за часів Митрополита Андрея Екзархат УГКЦ був встановлений у Росії.
«Стосунки Митрополита з православ’ям не були простими, їх не слід узагальнювати з сучасною ситуацією», − зауважив під час вебінару о. д-р Андрій Михалейко. Водночас він підкреслив, що Митрополит Шептицький виступав на захист православних церков Волині, Холмщини і Підляшшя в часи пацифікацій у період між двома Світовими війнами, а за часів німецької окупації кілька разів звертався з листами до православного духовенства та інтелігенції.
Підсумовуючи викладене, автор вебінару наголосив, що Митрополит Андрей (Шептицький) був прихильником корпоративної моделі поєднання Церков. Як зазначив отець Андрій, Митрополит не підтримував поодиноких навернень до Католицької Церкви і навіть вважав їх несприятливими для подальшого зближення Церков, а перспективу поєднання вбачав у спілкуванні між цілими Церквами − «взаємному приближенні».
На завершення директор Інститут історії Церкви УКУ відповів на численні запитання учасників вебінару. Вони, зокрема, цікавилися, чи погляди Митрополита Шептицького різнилися від поглядів Патріарха Сліпого на єдність Церков, з’ясовували, чому наступникам Шептицького не відновлено повноважень щодо греко-католиків Сходу на теренах Російської імперії, чи був Владика Хомишин ультрамонтаністом, чи корпоративне поєднання не втратило свого значення.
З повним змістом онлайн-семінару на тему: «Митрополит Андрей Шептицький і питання єдності Церков» можна ознайомитися, перейшовши на архівну версію вебінару за цим посиланням:
Наступний вебінар о.д-ра Андрія Михалейка відбудеться у віторок, 23 листопада, о 15.00. Він буде присвячений такій контраверсійній темі: «Митрополит Андрей Шептицький в часи німецької окупації. Між толерантністю і опором».
Усіх зацікавлених взяти участь у вебінарі просимо з власної скриньки надіслати на адресу webinar@ugcc.org.ua лист із назвою: Реєстрація на Webinar. У листі потрібно вказати ім’я та прізвище. Перед початком вебінару ви отримаєте на свою електронну адресу посилання для підключення. Лінк буде активний не раніше ніж за 20 хвилин до початку вебінару.