Created with Sketch.

У час кризи ми інакше розуміємо вислів «спільне благо»

01.04.2020, 14:32

Кожна людина повинна сприяти, згідно із власними можливостями, досягненню і розвиткові спільного блага

Ми маємо триматися окремо, але, як ніколи, потребуємо співпраці
Пандемія, яка накинулася на наше життя, як сокира, і яка заподіює біль і труднощі, змушує нас усвідомити, що ми потребуємо один одного: якщо я зачиняюся вдома, уникаю контактів, вживаю запобіжних заходів, я захищаю не тільки себе, але й інших людей. Якщо я цього не роблю, я наражаю себе та інших на небезпеку.

У час невизначеності, коли важко зрозуміти, що відбувається і як довго це триватиме, стає очевидним, що ніхто не може побороти проблеми наодинці — тільки разом ми зможемо впоратися із ситуацією. Зараз ми змушені тримати дистанцію, оскільки інші люди можуть бути небезпечні для нас — як і ми для них. Але в той самий час ми не можемо вийти з цього складного періоду без інших.
 
Це стосується як охорони здоров’я, так і економіки. Для її стабілізації також, як ніколи, потрібна співпраця. Сьогодні ми це розуміємо краще, коли бачимо, що економічні процеси уповільнюються й навіть зупиняються. Адже економіка, виробництво, торгівля — це велика колективна робота.


У час кризи ми інакше розуміємо вислів «спільне благо»


Згадаємо ситуацію з масками та засобами індивідуального захисту. Точно так само ми розуміємо, наскільки необхідними є деякі товари та послуги, і скільки жертв спричиняє їхня відсутність.


Тому сьогодні вираз «суспільне благо» повертає своє первинне значення. Він часто задавався чимось далеким — наче стосувався когось іншого. Надто багато разів словосполучення «працювати на загальне благо» використовувалось у значенні «робити щось для інших» і не передбачало, що роблячи щось для суспільства, ми робимо краще також і собі.

У спільному блазі є й наше добро
 

В енцикліці Caritas in Veritate, у н. 7, нам дано дуже актуальне визначення: «Окрім індивідуальних благ існують блага, пов’язані із суспільним співжиттям: спільне благо. Це добро «всіх нас», що складаються з окремих осіб, сімей, а також проміжних груп, що об’єднуються в суспільній спільноті». Сьогодні, зіткнувшись із колективним злом, ми на екзистенційному рівні розуміємо, що в спільному блазі є й наше добро.
 
Спільне благо як обов’язок та дарунок

Ми також по-новому розуміємо етимологію терміна «спільний»: cum-munus. Cum означає «разом», і munus має два значення: «обов’язок, зобов’язання», але також «подарунок і дарунок». Саме тому спільне благо можна пережити тільки разом і це одночасно й завдання, і дарунок. Злагоджена поведінка, якої від нас вимагає надзвичайна ситуація є складником спільного блага. Вона є обов’язком, але також і дарунком, який ми даруємо собі та іншим, а інші — нам.

Не віднімати багатства в спільного блага

Думка в ці дні повинна піти далі. Варто замислитися, коли все повернеться до норми: чи зможуть економіка, фінанси та ринки жити відповідно до нового розумінням спільного блага? Уже у XV столітті францисканська школа економіки запропонувала дивитися на бізнес як на такий вид діяльності, який має показати суспільству, що він «не віднімає багатство в спільного блага».

Тепер, коли ми на власному досвіді та досвіді наших близьких розуміємо, що значить «не віднімати багатство в спільного блага», ми можемо використовувати його тоді, коли воно нам потрібно — і, імовірно, ми зможемо цінувати цей досвід, думаючи про підприємства майбутнього.

Працювати не для власного блага, а для служіння суспільству

Підприємство не має робити когось багатим за рахунок інших. Керівництво компанії має зробити так, щоби вона працювала якнайкраще — і могла бути на службі всього суспільства. І тоді все суспільство зможе оцінити її роботу у світлі її впливу на спільне благо.

Я мрію про світ, у якому соціально шановні люди, ті, з ким багато хто хотів би бути зображені на селфі, були тими, хто працює щодня з наміром піклуватися про себе і про інших.

 

 

Читайте також