Її облаштування здійснила Польща, адже у підземній частині єзуїтського храму Найсвятішого Серця Ісуса поховані польські солдати, що загинули у час Першої Світової війни.
Про те, що вже невдовзі всім охочим – чернівчанам та туристам, можна буде здійснити екскурсію у підземелля костелу, розповіла начальник відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради Олена Пушкова на своєму публічному звіті для громади міста.
Наразі сам храм не діє, у ньому тривають ремонтні роботи. Як зауважила чиновниця, у середині будівлі розбирають перекриття і додала, що очолюваний нею відділ стежить за процесом робіт. Час від часу у середину храму заходять туристи. Вже навесні для них тут буде ще один туристичний об’єкт – крипта (гробниця) із захованням польських солдат. Потрапити сюди можна буде через центральний вхід у храм.
Облаштуванням гробниці і фінансуванням ремонтних робіт займалася Польща. Йдеться саме про підземну частину костелу, але не про сам храм, який відновлюється і реставрується на пожертви людей.
У підвальному приміщенні костелу вже майже завершено ремонтні роботи, розповів настоятель єзуїтського костелу Найсвятішого Серця Ісуса отець Станіслав Смольчевські. За його словами, на весну заплановане відкриття, очікують гостей із Польщі.
Вперше поховання у цьому храмі було виявлено у 1952 році, коли, власне, сам костел вже був недіючим. До того двері у підвальне приміщення храму були зачинені, а саме місце було захаращене. Парафіяни костелу Найсвятішого Серця Ісуса кажуть: вперше змогли побачити ці поховання кілька років тому, коли храм повернули вірним.
У підвальному приміщенні лежать цинкові гроби, викладені пірамідами. Там же є невеликий вівтар, біля якого – великий хрест. На ньому є напис польською мовою про те, що тут поховані польські легіонери та один козак. Настоятель костелу каже, що польська сторона нічого тут не змінювала, лише облаштувала і відремонтувала підвальне приміщення.
«Коли йшла перша Світова війна, на Буковині (тоді австро-угорській), воювали польські легіонери під командуванням генерала Галлера, – розповідає Інна Келлер, історик, прихожанка храму. – У серпні 1914 року легіонери вели жорстокі бої проти російської армії під Раранчею (нині це село Рідківці) Новоселицького району. Перші поховання з’явились у Чернівцях уже після битви 23 серпня 1914 року під Раранчею. Останні бої велися під Раранчею в серпні 1917 року. Загиблих поляків поховали у братській могилі. А коли Буковину окупувала Румунія, згідно з міжнародними конвенціями, в 1923 році почались упорядкування солдатських цвинтарів. У березні того ж року в Чернівцях виник “Цвинтар Героїв”. У 1936 році за ініціативи католицького товариства «Сокіл» та Польського дому в Чернівцях, на Буковину прибула польська делегація на чолі з послом Польщі в Румунії, яка разом з представниками румунського уряду відкрили могили польських солдат і вилучили з них залишки тіл. Всі залишки тіл були вкладені в спеціальні цинкові ящики, герметично закриті і перевезені до Чернівців, до костелу Найсвятішого Серця Ісуса по вул. Шевченка 2-А. Частина тіл була перевезена до Польщі, до Кракова і поховані там на цвинтарі. А рештки 60 вояків, серед яких 59 польських легіонерів і 1 руський казак, були переміщені до підвалу костелу».
Про це РІСУ повідомила наш кореспондент Наталія Фещук.