Днями депутати Чернівецької міської ради перейменували улюблене місце городян – парк Жовтневий у парк Реформації. І відразу у соціальних мережах появилися обурення з цього приводу
Таке рішення – нова назва парку — стало відповіддю народних обранців міста на відповідну петицію, яка набрала необхідну кількість голосів. Автор петиції, чернівчанин Микола Гунько, який є представником однієї із протестантських церков (АСД), зареєстрував цю петицію у жовтні 2016.
“Продовжуючи справу декомунізації, прошу розглянути пропозицію перейменувати парк Жовтневий на парк Реформації. У 2017 році Україна відзначатиме 500-річчя Реформації. І ця назва гармонійно поєднує європейські прагнення чернівчан на шляху втілення реформ при побудові громадянського суспільства і сприятиме авторитету біблійних принципів”, — йдеться у петиції.
Вона набрала необхідну кількість голосів. Її розглянула міська топонімічна комісія і майже однозначно висловилася проти перейменування.
«Але хіба депутати прислуховуються до нашого рішення?, — запитує Марія Никирса, член топонімічної комісії, історик-архівіст. – На нашому засіданні з цього питання, можливо, один-два члени утрималися, всі решта висловилися проти зміни назву парку Жовтневий. Власне, зараз вже ні у кого з чернівчан парк Жовтневий не асоціюється із Жовтневою революцією. А друге, як дитині, з якою люди гуляють у парку, пояснити, що таке парк Реформації?»
Слід сказати, що одна із фракцій на сесії пропонувала відкласти це питання на довивчення. Але загалом депутати вирішили задовольнити петицію.
Наразі чернівчани вкрай незадоволені новою назвою і сподіваються, що депутати відкличуть свої голоси.
Реакція мешканців Чернівців на новий парк Реформації була із жартами та сарказмом. Городяни після цього навіть зареєстрували нові петиції, серед яких: «Мораторій на перейменування парку Жовтневий», «Перейменувати парк Реформації в парк Озерний», Перейменувати парк Реформації (колишній Жовтневий) на парк ім. Грубера».
За назву «парк Озерний» й історик, професор Михайло Чучко – завідувач кафедрою історії стародавнього світу, середніх віків та музеєзнавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича. На запитання, яке відношення має таке явище як Реформація до Буковини та Чернівців, коротко відповідає: «Загалом – ніякого».
«Не території Молдавського князівства, до якого належав наш край, були окремі представники цих реформістських церков, їх називали кальвінами. Протестантів у молдавський період (а це XVI століття) дуже підтримував воєвода Якоб Геракліт Деспот – грек, який здобув собі воєводський престол. Але бояри і місцеве населення його не зрозуміли, бо він також чеканив монети, і для цього забирав церковне майно. Проти нього було повстання і його вбили. Якщо перенестися трохи далі, то ось у XVIII століття у Чернівцях, у теперішньому мікрорайоні Роша, жили протестанти. Це були в основному німці (лютерани), а також угорці (кальвіністи). Станом на ХІХ століття – початок ХХ, протестанти у Чернівцях становили дуже невеликий відсоток».
Як зауважує М.Чучко, на Буковині протестанти почали осідати як колоністи після Патенту про свободу віросповідань (1781 р.) імператора Йосифа II. «У 1795 виникла євангелістська лютеранська громада. І у 1814 році вони купили у римо-католиків їхній колишній дерев’яний костел. Невдовзі отримали від міста ділянку землі і на теперішній вулиці Університетській збудували кірху. Тоді це була вулиця Єпископська, бо вела до резиденції митрополитів, — розповідає науковець. — Німці-протестанти існували у місті до 1940 року, допоки не покинули Буковину. Слід сказати, що нинішні протестантські церкви у нас не є прямими спадкоємицями тих реформістських церков. Загалом же, більшість протестанти у нашому краї ніколи не складали. Я вважаю, що якщо перейменовувати парк Жовтневий, то у парк Озерний, наприклад».
Треба зауважити, що сьогодні у Чернівецькій області протестантські релігійні організації становлять понад 38,5% (станом на 1 січня 2016 р.), у той час як православних різних юрисдикцій майже 49%, католиків — 4,5%.