Днями в прикордонному місті Чоп на Закарпатті в приватному подвір’ї знайшли чотири могильні плити з єврейського кладовища. Виявили знахідку господарі, які кілька років тому придбали будинок на вулиці Тисовій і тепер робили ремонт.
Днями в прикордонному місті Чоп на Закарпатті в приватному подвір’ї знайшли чотири могильні плити з єврейського кладовища. Виявили знахідку господарі, які кілька років тому придбали будинок на вулиці Тисовій і тепер робили ремонт.
Про знахідку родина розповіла в мережі, і в коментарях визначили, що, мовляв, плита — з місця поховання учня рабина, датована 1939 роком, про що свідчить напис івритом на одній із плит.
Однак краєзнавець Роберт Дроб роз’яснив усі неточності. Він розповів, що на плитах, зображених на фото — переважно тексти Псалмів, як це зазвичай є на єврейських могильних плитах.
«Належить» вона молодому юнакові, що навчався в Єшиві (єврейській школі для хлопчиків) рабина Амрама Блума. Дата смерті — 3 тишрея (16 вересня) 1939 року.
«Всі дні йшов очищеною (в розумінні «світлою») дорогою, — написано на плиті. — Помер з хорошим іменем, пішов на вдпочинок, покинувшши дружину і трьох синів». Імені чоловіка на жодному фото немає, оскільки плити обрізані і на фото — їхня нижня частина, ім’я ж зазвичай пишуть у верхній частині надгробку.
Загалом, доволі поширене явище, коли могильні плити із закинутого чи зруйноваого кладовища (до речі, не тільки єврейського) здобувають друге життя і потрапляють в жорна суспільного міського чи приватного життя. Ними викладають тротуари, використовують на мурування фундаментів для будинків, в якості точильних каменів та ін. Очевидно, що подібна доля спіткала й плити, знайдені на подвір’ї в Чопі: чітко підпиляні краї говорять тільки про це.
Донині небагато хто знає, що мощення по обидва боки від колишнього універмагу "Україна" на площі Кирила і Мефодія в Ужгороді складається саме зі шматків надгробків. Краєзнавець Людвіг Філіп пригадує, що ще у 1950-х роках біля ужгородського замку був невеликий греко-католицький цвинтар, на якому ховали священиків та членів їхніх родин.
"Ми малими хлопцями бігали туди гратися, тож я добре пам'ятаю ті красиві мармурові надгробки. На жаль, вони не були зафіксовані у світлинах, а у 1974 році взагалі зникли. Річ у тім, що коли біля замку почали закладати Музей народної архітектури та побуту, цвинтар просто знищили бульдозером. Якісний же чорний мармур, вочевидь, вирішили пустити "у роботу", тож надгробки розкололи і виклали ними частково площу Кирила і Мефодія", – розповів він.
Плити, знайдені в Чопі, передали меру міста, Валерію Самардаку, який прагне встановити на місці колишнього єврейського кладовища ще один пам'ятний знак.
За роки радянської влади цвинтар був повністю зруйнований, а надмогильні плити засипа́лися, дробилися і йшли «в господарство», а на місці поховань розросталося місто.