Аналіз статистичних даних за останні сто років, отриманих в Австралії, Австрії, Ірландії, Канаді, Нідерландах, Новій Зеландії, Фінляндії, Чехії та Швейцарії, показав, що там неухильно зростає частка людей, які не зараховують себе до жодної релігії (наприклад, 40 % у Нідерландах і 60% у Чехії).
Аналіз статистичних даних за останні сто років, отриманих в Австралії, Австрії, Ірландії, Канаді, Нідерландах, Новій Зеландії, Фінляндії, Чехії та Швейцарії, показав, що там неухильно зростає частка людей, які не зараховують себе до жодної релігії (наприклад, 40 % у Нідерландах і 60% у Чехії).
Як повідомляє УНІАН з посиланням на Open Space та BBC, це дало підстави авторам доповіді, озвученої на конференції Американського фізичного товариства в Далласі, вважати, що рано чи пізно в цих країнах не залишиться релігійних людей.
Деніел Адамс з Північно-західного університету (штат Іллінойс) при аналізі даних переписів використовував метод нелінійного динамічного моделювання, аналогічний тому, який у 2003 році дозволив йому передбачити загибель маловикористовуваних мов.
В основі методу Адамса лежить уявлення про конкуренцію між групами людей, що говорять різними мовами, а також поняття "корисності" кожної з цих мов.
"Ідея вкрай проста. По-перше, люди прагнуть приєднатися до численніших соціальних груп. По-друге, соціальній групі притаманні такі властивості, як престиж і ступінь корисності", - прокоментував ці висновки Річард Вінер з Дослідницької корпорації з пропаганди наукових знань.
"Якщо звернутися до ситуації з мовами, то, вочевидь, в Перу престижніше й корисніше говорити іспанською, ніж мовою кечуа, що вимирає. Подібним чином, вирішуючи входити або не входити в релігійну спільноту, люди беруть до уваги міркування престижу і користі", - вважає вчений.
Застосувавши нелінійне динамічне моделювання, група дослідників знайшла параметри престижу і користі входження до "нерелігійної" категорії.