Ісламський культурний центр до Міжнародного дня хіджабу, який відзначають 1-го лютого, влаштував майстер-клас з носіння хіджабу. Присутнім показали як носити хіджаб на турецький, марокканський чи... український лад.
Ісламський культурний центр до Міжнародного дня хіджабу, який відзначають 1-го лютого, влаштував майстер-клас з носіння хіджабу. Присутнім показали як носити хіджаб на турецький, марокканський чи... український лад.
18-річна Саджида Рустамова вдягнулася на недільний захід у синьо-жовтий хіджаб із шовковим піджаком та легкою хустиною. Дівчина родом із Узбекистану, і саме такий народний одяг там носять. Цей хіджаб із міста Андижан. Його Саджида вдягнула вперше і збирається носити у Дніпрі. Каже — мусульманка завжди має бути у хіджабі, аби закрити усе тіло, окрім п'ястей рук та обличчя. І для кожної пори року треба підбирати вбрання, залежно від тканини. “Тканини бувають літні та зимові. Зимові — більш щільні. Наприклад, вовна, товста бавовна. А на літо є тонкі тканини. Зокрема, шифон. Аби зав'язати шарф на голову, мені потрібно 5-7 хвилин. Втім, якщо робити щось складніше — 10!” — зауважила Саджида.
Про носіння хіджабу в Узбекистані дівчина розказала гостям Ісламського культурного центру. Крім того, мусульманки підготували розповіді про такий костюм з Палестини, Марокко, Туреччини та Ємену. Зокрема, у цій країні жінки носять особливий хіджаб — нікаб. Він складається з абаї — чорної просторої сукні з рукавами та хустки з пов'язкою, яка залишає відкритими лише очі. Це продемонструвала 23-річна вірянка Марина спеціально до свята. У звичайному житті дівчина так не ходить і пояснює чому: “Закриття обличчя — це не пов'язано з релігією. За ісламом зап'ястя рук та обличчя відкривати можна. Тож це лише традиції окремих країн”.
Від розповідей — до справи. Усі охочі, навіть не мусульманки, мали змогу приміряти хіджаб. Організаторки допомагали пов'язувати хустки. Зокрема, каже директорка жіночого відділу Ісламського культурного центру Анастасія Радовелюк, мусульманки в Україні люблять зав'язувати шарф на турецький лад. Це демонструють на гості Наталії. Та з цікавістю розглядає себе у дзеркалі. Розповідає — вже рік приходить сюди вчити арабські мову та культуру. А хіджаб вдягає вперше.
Поруч милується відображенням і 17-річна Лілія. Дівчина — мусульманка, але поки що не носить традиційного вбрання. Каже — приміряється.
Очільниця жіночого відділу Ісламського культурного центру Анастасія Радовелюк зауважує — мода на хіджаб залежить від традицій регіону. Сама жінка вже 9-ть років як вдягнула такий костюм в Україні. І саме так, на її думку, виглядає хіджаб по-українськи. "У сучасній Україні мусульманки вподобали палантин. Ось як у мене — однотонний, з натуральних матеріалів. Його легко зав'язувати — у мене на це йде, мабуть, одна хвилина. І він добре лягає на голову. А ще ми любимо тюрбани з атласу", — розповіла Анастасія.
Крім того, активістки культурного центру провели опитування на вулицях Дніпра. Запитали перехожих, як вони ставляться до людей у традиційній мусульманській одежі. Дівчата запевнили — не почули жодного негативного відгуку.