2 травня м. Дніпро доєдналося до вшанування Йом га-Шоа (Дня Катастрофи і героїзму європейського єврейства). Цей пам’ятний день відзначається щороку по закінченню одного з найбільших юдейських свят – Песаху.
2 травня м. Дніпро доєдналося до вшанування Йом га-Шоа (Дня Катастрофи і героїзму європейського єврейства). Цей пам’ятний день відзначається щороку по закінченні одного з найбільших юдейських свят – Песаху.
Символічність дати полягає у тому, що саме Песах 1943 р. став початком повстання євреїв Варшавського гетто – одного із наймасштабніших виявів опору нацизму в окупованій Європі. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив директор музею «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» Ігор Щупак.
Участь у вшануванні пам'яті 6 мільйонів жертв нацистського геноциду взяли представники Ізраїльського культурного центру «Натів», Дніпровська єврейська громада та її очільник рабин Шмуель Камінецький, представники інших єврейських організацій, учні 144 школи та містяни.
Головний рабин Дніпра та Дніпровського регіону Шмуель Камінецький підкреслив, що, незважаючи на справжню Катастрофу, яку пережили єврейські громади України під час німецької окупації, єврейське життя в сучасній Україні триває. Страх перед своїм єврейським походженням, породжений нацистським терором, радянським антисемітизмом, відступає і вже молоді покоління громадян незалежної України пишаються своїм єврейським корінням, традиціями, вірою тощо.
Заступник директора Музею «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» д- р Єгор Врадій зазначив, що цей День – це момент вшанування євреїв, що боролися з нацизмом – повстанців Тучинського гетто на Волині, які першими на окупованих територіях практично без зброї протистояли нацистам та їхнім поплічникам восени 1942 р.; українського єврея Олександра Печерського та його товаришів – в’язнів табору смерті Собібор, що вчинили здавалось би неможливе – у 1943 р. підняли повстання на нацистській «фабриці смерті» та врятували життя сотень інших людей.
Присутні почули спогади Асі (Естер) Штерн, яка у 1939 р. мешкала зі своєю мамою у Варшаві та, як і сотні тисяч інших євреїв, опинилася у гетто. Тільки завдяки щасливому випадку та допомозі польських друзів їй вдалося нелегально перетнути кордон між німецькою та радянською зонами окупації та врятувати своє життя. Проте й дотепер 93-річна жінка пам’ятає про ту атмосферу страху, яка панувала серед євреїв міста одразу після встановлення нацистського панування.