У ДТП загинув молодий військовий капелан Марк Купчененко з Дніпропетровщини. Він їхав на поховання побратима, життя якого так само забрала аварія на дорозі.
Про трагедію повідомило видання "Дніпровська панорама", передає Обозреватель.
"Про жахливу звістку стало відомо 21 липня 2023 року. Марк Купчененко був родом з Жовтих Вод. Для багатьох він залишиться в пам’яті людиною, яка ставила цінності країни та Бога вище за свої... Життя Марка обірвалося через аварію. Капелан прямував, аби поховати капітана Збройних сил України, але потрапив у смертельну ДТП", – зазначено у повідомленні.
Лише 8 липня Марк Купченеченко приймав вітання з 27-річчям. Видання цитує його повідомлення, опубліковане у день народження.
"Я дякую Богу за ще один прожитий рік. Цього року янголам-охоронцям довелось попотіти… Але моя найбільша вдячність не за життя, а за ту Мету і Боротьбу, яку мені подарував Господь. Я вірю в Перемогу над злом всередині нас і навколо нас", – сказав тоді на відео молодий капелан.
Усі, кого доля звела з Марком, були вражені силою його характеру та безмежною вірою, а також внутрішнім світлом, яке буквально випромінював "Капелан".
"Це була людина, яка жила Україною, жила вірою в Бога. Ми познайомилися з Марком у 2022 році. Він нічого не боявся та робив все для інших. Я допомагала йому та його хлопцям чим могла, він справив на мене неабияке враження – молодий, розумний та освічений. Це неочікувана втрата, дуже болісна новина", – розповіла журналістам волонтерка Наталія Шум.
Сила молодого Марка приголомшила й журналістку Юлію Валову.
"Я писала з Марком інтерв’ю та дивувалася його силі. Його голос звучав так переконливо, наче він дійсно був посередником Бога на Землі з людьми на полі бою. А тепер його немає з нами. Дуже боляче за кожного нашого героя. Нестерпно – за Капелана Марка. Світла пам’ять сяючій добром людині", – написала вона на сторінці Купчененка.
В одному з нещодавніх відео, які опублікував Марк на своїй сторінці, він розповідав, як брав участь у розбиранні завалів ресторану у Краматорську, зруйнованому російською ракетою. Капелан власноруч витягував з-під куп цегли та бетону поранених та тіла вбитих. Водночас його вразило, що за сотню метрів від місця трагедії у іншому закладі люди примудрялися відпочивати і насолоджуватися життям, немов до руїн піцерії, що перетворилася на братську могилу для багатьох людей, – не метри, а сотні або й тисячі кілометрів.
"Я хотів би, щоби кожен з нас усвідомлював, що в нашій країні йде війна. Хочу, щоб кожен з нас усвідомлював, що наша спільна, наша власна відповідальність – подбати, щоб зупинити те зло, яким сьогодні є Росія. Я хочу, щоб кожен навчився співчувати і співпереживати своєму ближньому. Тому, хто поруч. Нехай Бог дасть нам мудрості і сил", – сказав тоді Марк.
Останній же його публічний допис був присвячений страшній непомірній ціні, яку платять українські герої, що стримують російську навалу.
"І знову я втрачаю своїх бійців…За життя Сергія лікарі боролись в операційній 4 години. На жаль, не вийшло…Проникаючі поранення голови, грудей, живота, критична крововтрата…Добу тому він всміхався мені на РОПі, а сьогодні я молився над його бездиханним понівеченим тілом…На жаль, він не єдиний, кого я сьогодні втратив…ще один пекельний день нашого супротиву…ще більше рішучості Перемогти злого ворога. А головне, нестримна віра і надія, що Бог поруч, Він все бачить, і дасть нам сил Перемогти. Царство Небесне полеглим Героям. Вічна Памʼять. До зустрічі на Небесах", – написав Марк 14 липня.
Рівно за тиждень не стало і його самого.