28 вересня на форумі Релігійного товариства українців-католиків «Свята Софія» США (ТСС А) відбувся виклад на тему «Спогади про Блаженнішого Любомира Гузара», яким поділилися парох церкви Святого Миколая в Баффало (штат Нью-Йорк) о. Маріян Процик, голова ТСС А академік НАН України Леонід Рудницький, голова осередку праці Наукового товариства імені Шевченка у Філадельфії д-р Олександр Лужницький.
28 вересня на форумі Релігійного товариства українців-католиків «Свята Софія» США (ТСС А) відбувся виклад на тему «Спогади про Блаженнішого Любомира Гузара», яким поділилися парох церкви Святого Миколая в Баффало (штат Нью-Йорк) о. Маріян Процик, голова ТСС А академік НАН України Леонід Рудницький, голова осередку праці Наукового товариства імені Шевченка у Філадельфії д-р Олександр Лужницький. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Лейтмотивом усіх доповідей було найбільше бажання Любомира Гузара: бути людиною і кожен із доповідачів довів, що, без сумніву, йому це вдалося. Поряд із релігійно-суспільним виміром діяльності Блаженнішого Любомира, де виявилися такі риси його характеру, як поміркованість, розсудливість, мудрість, виваженість, прагнення єдності всіх Церков, дієвість і непохитна громадянська позиція, залишався і суто людський вимір його особи, а це лагідне ставлення до співрозмовника, пошана до людської гідности, відмінне почуття гумору, цікавість світу.
«Розмова в нього була повільна, заспокійлива, лагідна, мирна. Не відчужувала, не провадила до гострих суперечок, не породжувала гнів, пахла добротою», − згадує о. Маріян Процик. Блаженніший любив мир і навчав про мир як в особистому, родинному, так і в церковному та політичному житті.
Любомир Гузар зумів пізнати себе, осмислити «гідність Адама», а що більше, проповідувати її у своєму житті, особливо в останні роки втрати зору. «Здається, чим більше занепадало його тіло, тим сильнішим ставав його інтелект, тим міцнішим був його дух», − зазначив Леонід Рудницький. Завдяки цим прикметам Блаженніший Любомир дійсно був людиною миру, що принесло йому рівно ж звання морального авторитету нашого часу. Він втішався пошаною як в Україні, так і за її межами, хоча свій життєвий шлях сприймав завжди як служіння, в якому керівником є Бог, а відтак все, що відбувається є у Його руках і стається з Його волі. Тому прагненням Блаженнішого було, щоби Церква була одна, незалежно від всіх політичних обставин, бо, за його словами, «конфесії нас ділять, але Христос нас єднає». Без сумніву, як підсумував Леонід Рудницький, «Любомир Гузар був людиною, якою можна гордитися».
Нагадаємо, що третя благодійна літня школа англійської мови, яка відбулася під патронатом Релігійного товариства українців-католиків «Свята Софія» США 17 липня - 5 серпня цього року у Заздрості, була присвячена пам’яті Блаженнішого Любомира Гузара.