Відпуст у Гошівському монастирі Василіян зібрав 10 вересня тисячі прочан. Сюди прибули єпископи УГКЦ з парафій від заходу до сходу України, далекого зарубіжжя – Америки, Австралії, Аргентини, Бразилії, США, Канади, Італії на Ясній Горі. Така кільіксть владик УГКЦ пояснюється тим, що саме у ці дні у Львові проходять засідання Синоду єпископів УГКЦ.
Відпуст у Гошівському монастирі Василіян зібрав 10 вересня тисячі прочан. На відпуст прибули єпископи УГКЦ з парафій від заходу до сходу України, далекого зарубіжжя – Америки, Австралії, Аргентини, Бразилії, США, Канади, Італії на Ясній Горі. Така кільіксть владик УГКЦ пояснюється тим, що саме у ці дні у Львові відбуваються засідання Синоду єпископів УГКЦ.
За повідомленням кореспондентки РІСУ Наталії Палій, протягом двох днів, 9-10 вересня, прочани у Гошеві долучалися до спільних богослужінь, молебнів, нічних чувань.
«Ми переживали різні прощі з минулого року а тепер маємо кульмінацію тих святкувань в Україні, - наголосив Глава УГКЦ Патріарх Святослав. – Відзначали 150-ті роковини канонізації святого Йосафата Кунцевича у базиліці святого Петра у Римі. Також святкували ювілей василіанського чину у Крехові, Добромилі та інших монастирях. Сьогодні особливо хочу привітати отців, братів з ювілеєм. Дкуємо господу Богу, що благословить нашу церкву добрими покликаннями до монашого стану і за те, що ви є вибрані, а не лише покликані. Сьогодні ми відчуваємо, що ваш реформатор, мій великий попередник, митрополит Київський Йосиф-Велямин Рутський, думав про оновлення монашества усієї нашої Церкви. Можливо, ви маєте сьогодні велике непросте завдання. Хочу звернутися до молодих дівчат і хлопців, які шукають своєї дороги у житті – ми вас потребуємо, церква, наш народ. Сьогодні я хочу виконати завдання того слуги, який кличе – послужіть Богові і церкві в монашому чині. А наше завдання – єпископів і священиків, допомогти вам. Також наша молитва сьогодні лунає за наших хлопців на фронті за їх матерів, яких є тут чимало. Щоб Господь бог благословив нашу землю миром, щоб не мусіли ховати більше наших синів і дочок - а вони посвячували себе для Бога і для України».
Паломники, які чисельно зібралися у Гошеві на Ясній Горі, були не лише з Івано-Франківщини. «Це християнська місія привчати дітей бути близько до Бога, - ділиться пані Олена, яка приїхала з родиною та двома маленькими синочками зі Львова. – У таких місцях завжди відчуваємо віру і наскільки вона є сильною. Тому пропустити таку подію я вважала б, напевно, навіть гріхом. Потрібно, щоб діти привчалися до такого змалку. В Гошеві ми вперше і враження надзвичайні, чудова атмосфера, гарно, приємно, що тут сьогодні багато дітей».
«Для нас це родинна проща, - ділиться Любомир Стринаглюк з Івано-Франківська. – Я тут, щоб, перш за все, попросити у Господа прощення гріхів. Також маємо, направду історичний, унікальний день, бо не лише святкуємо 400-річчя реформи у Василіянському чині, але й відбувається Синод єпископів. Наша Церква розвивається, потребує мудрого керівництва. Отже, сподіваємося, що Святий Дух надихнув церковних очільників на добрі рішення, адже перебуваємо у непростому часі і, звичайно, ті всі виклики, які маємо, потребують рішень також і на духовному рівні. З цим очікуванням та молитвою просимо Бога, щоб далі провадив нашу церкву до розвитку і вона отримала новий подих пережити ті виклики, які маємо».
З величезним захопленням присутні на прощі у Гошеві прийняли відомий хор імені Григорія Верьовки з Києва. Колектив супроводжував Архиєрейську Літургію та виконав декілька відомих українських народних пісень.
«Емоції у нас чудові, адже приїхала така кількість ірархів, - розповідає генеральний директор і художній керівник національного заслуженого академічного українського народного хору ім. Григорія Верьовки Зеновій Курінець. – Нам за честь бути у такому славному товаристві. Стільки людей-християн тут зібралося. Серце переповнене благодаттю. Ми вперше супроводжували саме греко-католицьку літургію. Досі ми співали зі священиками УПЦ КП. До речі, тиждень тому ми побували Ченстохові, де залишив свій слід благочестивий Іван Павло ІІ і де є наша українська ікона Матері Божої, яка зупинила свого часу турецьку навалу. А за тиждень потрапили у ще одне це святе місце. У цьому є справді Божий промисел. Я, до речі, галичанин – з Голобутова, Стрийського району. Там народився блаженніший Святослав (Шевчук)».